вагаючись, вирішив скористатися нагодою.
— Чи не могли б ви розповісти мені про Тома Редла трохи більше? Наскільки мені відомо,
він народився тут, у сиротинці?
— Це так, — підтвердила місіс Коул, підливаючи собі джину. — Я це добре пам’ятаю, бо
тоді й сама почала тут працювати. То було перед Новим роком, страшенний холод, знаєте, і сніг.
Паскудна ніч. На ґанку стояла, хитаючись, дівчина, не набагато старша за мене тодішню. Втім,
не вона перша. Ми її впустили, і за годину вона вже народила дитину. А ще за годину вмерла.
Місіс Коул багатозначно кивнула головою і знову добряче хильнула джину.
— Чи казала вона щось перед смертю? — запитав Дамблдор. — Скажімо, хто батько
хлопчика?
— Ага, між іншим, казала, — повідомила місіс Коул, як видно, дуже задоволена собою, бо
ж тримала в руці джин і мала такого вдячного слухача. — Пам’ятаю, що вона мені сказала:
“Маю надію, що він буде схожий на татка”, і, не брехатиму, їй на це треба було сподіватися, бо
сама вона красунею не була... а тоді вона сказала, що хотіла б назвати сина Том, на честь
хлопчикового батька, і Ярволод, на честь її батька... Чудне ім’я, правда? Ми ще думали, чи не
прийшла вона з якогось цирку... а ще вона сказала, що прізвище хлопчика має бути Редл. Більше
не сказала ні слова і невдовзі померла. То ми так його й назвали, бо тій бідолашній дівчині це
було дуже важливо. Але ні Том, ні Ярволод, ні якийсь інший Редл так ніколи по нього й не
прийшли. Узагалі ніхто з родини не з’явився, тож він залишився в сиротинці й відтоді живе тут.
Місіс Коул якось непомітно ще раз причастилася чималою порцією джину. На її вилицях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 274. Приємного читання.
TextBook