—Вона називається Гоґвортс, — відповів Дамблдор.
—А чому вас зацікавив Том?
— Нам здається, що він володіє рисами, потрібними нам.
— Тобто він виграв якусь стипендію? Як це йому вдалося? Він нікуди ж нічого не писав,
жодних іспитів не складав.
— Його прізвище значиться в наших книгах від самого його народження...
— Хто його туди записав? Батьки?
Не було найменшого сумніву, що місіс Коул аж надто допитлива жінка. Дамблдор, мабуть,
дійшов подібного висновку, бо Гаррі помітив, як він непомітно вийняв з кишені оксамитового
костюма чарівну паличку, одночасно беручи зі стола місіс Коул чистісінький аркуш паперу.
— Ось, — сказав Дамблдор, махнувши чарівною паличкою, і простяг їй аркуш паперу, —
думаю, це вам усе пояснить.
Очі місіс Коул на якийсь час затуманилися, а тоді знову стали нормальні, й вона уважно
подивилася на чистий аркуш.
— Начебто все гаразд, — безтурботно сказала начальниця, повертаючи аркуш. Тоді її
погляд зупинився на пляшці з джином і на двох склянках, яких не було ще секунду тому.
— Е-е... чи не бажаєте скляночку джину? — неймовірно люб’язно запропонувала вона.
— Дуже вам дякую, — засяяв Дамблдор. Незабаром з’ясувалося, що місіс Коул — не
новачок у процесі поглинання джину. Наповнивши обидві склянки по вінця, вона єдиним духом
перехилила свою. Смачно цмокнула губами і вперше всміхнулася Дамблдорові, а він, не
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 273. Приємного читання.
TextBook