Гаррі Поттер і напівкровний принц

було, мабуть, закляття “Глушилято” , від якого в усіх навколо дзвеніло у вухах, тож можна було

спокійно розмовляти в класі без страху бути підслуханим. Ці закляття не зацікавили тільки

Герміону. Вона усім своїм виглядом незмінно висловлювала відверте несхвалення й навідріз

відмовлялася підтримувати розмову, якщо Гаррі насилав на когось закляття “Глушилято” .

Сидячи в ліжку, Гаррі повернув книжку боком, щоб краще роздивитися награмузляні там

інструкції до якогось закляття, яке ніяк, мабуть, не вдавалося Принцові. Там було безліч

закреслень і виправлень, аж нарешті, в самому куточку аркуша, були нашкрябані ось такі

закарлючки:

“Левікорпус (б-мвн)”

Вітер і дощ немилосердно періщили по вікнах, Невіл голосно хропів, а Гаррі дивився на

букви в дужках. Б-мвн... мало б означати “безмовне”. Гаррі сумнівався, що зуміє виконати це

закляття; він і далі мав труднощі з безмовними закляттями — Снейп на цьому наголошував на

кожному уроці захисту від темних мистецтв. Та з іншого боку, Принц досі виявлявся значно

кориснішим учителем, ніж Снейп.

Не цілячись, Гаррі махнув паличкою і подумки проказав: “Левікорпус!”

— А-а-а-а-а-а-а!

Спалахнуло світло, і в спальні стало гамірно: усі попрокидалися, а Рон заверещав. Гаррі з

переляку відкинув “Прогресивну методику зіллєваріння”; Рон висів догори дриґом у повітрі,

наче невидимий гачок зачепив його за ногу.

— Вибач! — гукнув Гаррі, поки Дін і Шеймус реготали, мов навіжені, а Невіл підводився з