Гаррі Поттер і напівкровний принц

проводити з Гаррі уроки? Дамблдор казав, що ці уроки пов’язані з пророцтвом; Гаррі вже було

відчув піднесення і спокій, а тепер йому здавалося, ніби про нього просто забули.

У середині жовтня настав час перших у цьому семестрі відвідин Гоґсміда. Гаррі не знав,

чи такі походи й далі дозволятимуть, особливо після посилення заходів безпеки в школі, але з

радістю довідався, що все відбудеться, як і заплановано; завжди було приємно на кілька годин

покинути територію замку.

У день подорожі Гаррі прокинувся з самого ранку, що провіщав люту негоду. Час до

сніданку Гаррі гаяв, переглядаючи “Прогресивну методику зіллєваріння”. Раніше він не читав

підручників у ліжку; така поведінка, як слушно зазначив Рон, вважалася непристойною для всіх,

окрім Герміони, яка в цьому сенсі поводилася просто дивно. Але Гаррі відчував, що

“Прогресивну методику зіллєваріння”, яка була колись власністю Напівкровного Принца,

навряд чи можна було визнати звичайним підручником. Що довше Гаррі сидів за цією книжкою,

то глибше розумів, скільки там було всього цікавого, причому не тільки корисних натяків та

підказок щодо настійок, завдяки яким він здобув такий авторитет в очах Слизорога, а й

дивовижних маленьких заклять та вроків, нашкрябаних закарлючками на берегах аркушів. Гаррі

був переконаний, судячи з численних викреслювань та змін, що все це Принц вигадав сам.

Гаррі вже випробував кілька винайдених Принцом заклять. Скажімо, закляття, від якого

блискавично виростали нігті на ногах (він перевірив його в коридорі на Кребі, і результат був

доволі кумедний); вроки, що приклеювали язик до піднебіння (їх він під загальні оплески

випробував двічі на Аргусові Філчі, котрий цього аж ніяк не сподівався); а найкорисніше з усіх