Візлі, голова бюро з виявлення й конфіскації фальшивих оборонних заклять та захисних
предметів, сказав, що його команда діяла на підставі конфіденційної інформації”.
— Ага, моєї! — зізнався Гаррі. — Я розповів йому на Кінґс Крос про Мелфоя і ту штуку,
яку він велів полагодити Борджину! Якщо вона не в них удома, отже, він проніс її з собою в
Гоґвортс...
— Гаррі, та як би він це зробив? — здивовано відклала газету Герміона. — Нас же всіх
обшукали, коли ми прибули.
— Справді? — вражено перепитав Гаррі. — А мене не обшукували!
— А, так, я й забула, що ти спізнився... але нас усіх Філч у вестибюлі перевірив
чуйниками таємниць. Жодну темну річ приховати було неможливо, я точно знаю, що в Креба
конфіскували всохлу голову. То ж бачиш — Мелфой не проніс би нічого небезпечного!
Розгубившись, Гаррі якийсь час дивився, як Джіні Візлі бавилася з карликовим пухом
Арнольдом, і аж тоді знайшовся, що відповісти.
— То, може, йому прислали совою. Його мати чи ще хтось.
— Усіх сов теж перевіряють, — сказала Герміона. — Філч нам це розповів, коли тицяв,
куди лише міг, ті чуйники таємниць.
Поставлений у безвихідь, Гаррі промовчав. Схоже було, що Мелфой ніяк не міг пронести
до школи якусь небезпечну чи темну річ. Він з надією глянув на Рона, що сидів із складеними
руками й дивився на Лаванду Браун.
— Можеш придумати, як Мелфой?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 242. Приємного читання.
TextBook