Герміона поплескала Геґріда по плечі, не знаючи, що й казати. Гаррі знав, що вона
відчуває. Знав, що Геґрід міг подарувати злому дракончикові іграшкового ведмедика, бачив, як
Геґрід лагідно щось наспівував велетенським, оздобленим присосками й жалами, скорпіонам,
або вмовляв бути чемним свого дратівливого брата-велета. Незбагненна була його любов до
різних потвор, але це захоплення було найдивніше: Араґоґ, величезний павук, що вмів говорити
й мешкав у глибині Забороненого лісу. Чотири роки тому Гаррі з Роном ледве від нього
врятувалися.
— Чи ми можемо... чи ми можемо якось допомогти? — запитала Герміона, незважаючи на
шалені Ронові гримаси та відчайдушне хитання головою.
— Не знаю, Герміоно, — давився потоками сліз Геґрід. — Видиш, їхнє плем’я... Араґоґова
родина... вони стали якісь чудернацькі, коли він занедужав... троха неспокійні...
— Ага, ми це теж помічали, — пробурмотів собі під ніс Рон.
— ...я си не думаю, що комусь, окрім мене, безпечно бувати біля їхнього поселення, —
Геґрід гучно висякався у фартух і підвів голову. — Але дякую за пропозицію, Герміоно. .. це так
файно з твого боку...
Після цього атмосфера в кімнаті значно потеплішала, і хоч ні Гаррі, ні Рон не виявляли
бажання йти годувати гігантського смертоносного павука велетенськими червами, Геґрід,
здається, вже не сумнівався, що вони залюбки це зробили б, і знову став самим собою.
— Йой, я завше знав, як тяжко буде втиснути мої уроки у ваші розклади, — похмуро
сказав він, доливаючи їм чаю. — Навіть якби ви звернулися по часовороти...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 238. Приємного читання.
TextBook