Гаррі Поттер і напівкровний принц

божевільного. Проте коли селяни довідалися, про що він говорить, то припустили, що Меропа

збрехала Томові Редлу, сказала, що має народити від нього дитину, і що саме тому він з нею й

одружився.

— Але ж вона й справді народила від нього дитину.

— Так, але тільки через рік після шлюбу. Том Редл покинув її ще вагітною.

— А що сталося? — здивувався Гаррі. — Чому припинилася дія любовного зілля?

— І знову це тільки припущення, — сказав Дамблдор, — але мені здається, що Меропа,

безмірно закохана в чоловіка, просто не захотіла й надалі утримувати його чарами. Думаю, вона

сама перестала давати йому зілля. Можливо, закохана до нестями, вона переконала себе, що він

і так у неї закохається. Можливо, думала, що він залишиться заради дитини. Якщо це й так, то

вона помилилася. Він її покинув, ніколи більше не бачив і ніколи навіть не намагався

довідатися, що сталося з його сином.

Небо за вікном було вже чорне, як смола, і лампи в Дамблдоровім кабінеті, здавалося,

засяяли ще яскравіше, ніж досі.

— Думаю, Гаррі, на сьогодні досить, — сказав за якийсь час Дамблдор.

— Так, пане директоре, — погодився Гаррі. Він підвівся, але не виходив.

— Пане директоре... чи це так важливо — знати про Волдемортове минуле?

— Думаю, дуже важливо, — відповів Дамблдор.

— І це... це якось пов’язано з пророцтвом?

— Цілком і повністю.