Гаррі Поттер і напівкровний принц

впевнений, що це їй здалося романтичнішим засобом, і, гадаю, що не так і важко було якогось

спекотного дня, коли Редл їхав верхи сам, дати йому напитися. Так чи так, а за кілька місяців

після тієї сцени, свідками якої ми щойно були, в селі Малий Генґелтон вибухнув страшенний

скандал. Можеш собі уявити, скільки пліток породила втеча панського сина з дочкою місцевого

волоцюги Меропою.

Однак те, як були вражені селяни — ніщо проти потрясіння, якого зазнав Ярволод. Він

повернувся з Азкабану, сподіваючись, що дочка покірно його чекає з розігрітим обідом на столі.

Та замість цього він побачив шар пилу на палець завтовшки та її прощальну записку з

поясненнями, що вона вчинила.

Як мені вдалося розкопати, відтоді він ані разу не називав її імені і навіть не згадував про

її існування. Потрясіння, завдане її втечею, призвело, мабуть, до його наглої смерті... хоч, може,

він так і не навчився здобувати собі харчі. Азкабан надзвичайно виснажив Ярволода, і він не

дожив до повернення Морфіна.

— А Меропа? Вона... вона ж померла, так? Бо Волдеморт ріс у сиротинці.

— Справді, — визнав Дамблдор. — Тут доведеться вдаватися до певних припущень, хоч я

й не думаю, що так важко вгадати, що сталося. Бачиш, через кілька місяців після укладеного

крадькома шлюбу Том Редл знову з’явився в панському будинку Малого Генґелтона, але без

дружини. В околицях ходили чутки, ніби він жалівся, що його “обкрутили” й “обвели круг

пальця”. Він мав на увазі, на мою думку, що перебував тоді під дією чарів, які нарешті втратили

свою силу, але, гадаю, не насмілювався вживати саме ці слова, щоб його не сприйняли за