чоловіків, але Гаррі ще ніколи не бачив такої побитої життям людини.
— Моя дочка Меропа, — неохоче буркнув Ґонт, коли Оґден запитально на неї глянув.
— Доброго ранку, — привітався Оґден.
Дівчина не відповіла, тільки злякано зиркнула на батька і відвернувшись, знову щось
переставила на полиці.
— Пане Ґонт, — сказав Оґден, — перейду зразу до суті. У нас є підстави вважати, що ваш
син Морфін учора пізно ввечері вдався до чарів на очах у маґла.
Щось оглушливо брязнуло. Меропа впустила горщика.
— Підніми! — крикнув на неї Ґонт. — А щоб тобі! Лазиш по підлозі, наче смердюча
маґелка! Навіщо тобі чарівна паличка, нікчемна ти торбо з гноєм?!
— Пане Ґонте, прошу вас! — обурився Оґден, а Меропа, піднявши з підлоги горщика,
вкрилася червоними плямами і знову його впустила, потім тремтячими руками вийняла з
кишені чарівну паличку, спрямувала її на черепки й поспіхом пробурмотіла нерозбірливе
закляття, від чого горщик стулився докупи, пролетів через усю кімнату, вдарився об стіну й ще
раз розбився.
Морфін зареготав як божевільний. Ґонт скипів:
— Склей горщика, тупа нездаро, склей докупи! Меропа пішла, спотикаючись, до стіни, та
не встигла вона підняти чарівну паличку, як Оґден націлився на горщик своєю й наказав:
— Репаро.
Горщик миттю склеївся.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 211. Приємного читання.
TextBook