Гаррі Поттер і напівкровний принц

чоловіків, але Гаррі ще ніколи не бачив такої побитої життям людини.

— Моя дочка Меропа, — неохоче буркнув Ґонт, коли Оґден запитально на неї глянув.

— Доброго ранку, — привітався Оґден.

Дівчина не відповіла, тільки злякано зиркнула на батька і відвернувшись, знову щось

переставила на полиці.

— Пане Ґонт, — сказав Оґден, — перейду зразу до суті. У нас є підстави вважати, що ваш

син Морфін учора пізно ввечері вдався до чарів на очах у маґла.

Щось оглушливо брязнуло. Меропа впустила горщика.

— Підніми! — крикнув на неї Ґонт. — А щоб тобі! Лазиш по підлозі, наче смердюча

маґелка! Навіщо тобі чарівна паличка, нікчемна ти торбо з гноєм?!

— Пане Ґонте, прошу вас! — обурився Оґден, а Меропа, піднявши з підлоги горщика,

вкрилася червоними плямами і знову його впустила, потім тремтячими руками вийняла з

кишені чарівну паличку, спрямувала її на черепки й поспіхом пробурмотіла нерозбірливе

закляття, від чого горщик стулився докупи, пролетів через усю кімнату, вдарився об стіну й ще

раз розбився.

Морфін зареготав як божевільний. Ґонт скипів:

— Склей горщика, тупа нездаро, склей докупи! Меропа пішла, спотикаючись, до стіни, та

не встигла вона підняти чарівну паличку, як Оґден націлився на горщик своєю й наказав:

— Репаро.

Горщик миттю склеївся.