— Я так і зробив, — мирно підтвердив Дамблдор. — Я розповів тобі все, що знав.
Відтепер ми покинемо міцний підмурівок фактів і помандруємо крізь темну драговину пам’яті в
гущавину найнеймовірніших припущень. З цієї миті, Гаррі, я можу помилятися не менш
безнадійно, ніж Гамфрі Белчер, який вірив, що настала вже пора для казанів із сиру.
— Але ж ви вважаєте, що маєте слушність? — запитав Гаррі.
— Звісно, що так, але, як я сказав, я можу помилятися, як і будь-яка людина. Оскільки я...
ти вже мені вибач... дещо розумніший за більшість людей, то й помилок припускаюся,
відповідно, серйозніших.
— Пане директоре, — невпевнено почав Гаррі, — а те, що ви мені збираєтесь розповісти,
якось пов’язане з пророцтвом? Чи допоможе це мені... вижити?
— Це має безпосередній зв’язок з пророцтвом, — сказав Дамблдор так просто, ніби Гаррі
розпитував його про погоду на завтра, — і я маю надію, що це тобі допоможе вижити.
Дамблдор звівся на ноги й обійшов письмовий стіл повз Гаррі, який схвильовано
крутнувся на місці, щоб бачити, як директор нахилився над шафкою біля дверей. Коли
Дамблдор випростався, він тримав у руках уже знайому мілку кам’яну чашу з вирізьбленими на
обідку дивними символами. Директор поставив сито спогадів на стіл перед Гаррі.
— Ти щось зажурився.
І справді, Гаррі поглядав на сито спогадів з певним острахом. Його попередній досвід
спілкування з цим чудернацьким пристроєм, що зберігав і відтворював думки та спогади, був
хоч і дуже повчальний, однак залишив і неприємний осад. Минулого разу, коли він занурився у
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 203. Приємного читання.
TextBook