Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Начебто все нормально, — завагалася Герміона, усе ще з підозрою поглядаючи на

книжку. — Тобто це начебто й справді... просто підручник.

— Добре. Тоді я його ховаю, — Гаррі схопив книжку зі столу, але вона вислизнула в нього

з рук і впала, розгорнувшись, на підлогу.

Ніхто в їхній бік не дивився. Гаррі нагнувся підняти книжку і аж тут помітив, що ззаду на

палітурці, з самісінького низу, було ще щось нашкрябано тим самим дрібним нерозбірливим

почерком, що й інструкції, завдяки яким він виграв пляшечку фелікс-феліціс, вже надійно

сховану в шкарпетці у валізі нагорі:

“Власником цієї книги є Напівкровний Принц”.

— РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ —

Ґонтова хатина

До кінця тижня на уроках настійок Гаррі й далі дотримувався рекомендацій Напівкровного

Принца, якщо вони різнилися від інструкцій Лібатія Бориджа, і в результаті після перших

чотирьох уроків Слизоріг просто нахвалитися не міг успіхами Гаррі, кажучи, що йому зрідка

траплялися такі обдаровані учні. Ні Рон, ні Герміона не були від цього у захваті. Хоч Гаррі й

пропонував їм поділитися книжкою, та Рон ледве міг розібрати той почерк, а просити, щоб

Гаррі читав йому вголос, не наважувався, бо це було б підозріло. А от Герміона рішуче

наполягала на дотриманні, як вона казала, “офіційних” інструкцій. Та оскільки це призводило

до значно гірших результатів, аніж дотримання Принцових рекомендацій, то вона стала

страшенно дратівлива.