Гаррі Поттер і напівкровний принц

учнів, що мовчки на них витріщалися. Нарешті знайшлося вільне купе і втішений Гаррі

швиденько зайшов туди.

— Вони навіть нас розглядають, — сказав Невіл, показуючи на себе й на Луну, — бо ми з

тобою!

— Вони вас розглядають, бо ви теж були в міністерстві, — уточнив Гаррі, закидаючи

валізу на багажну полицю. — Нашу маленьку пригоду “Щоденний віщун” обсмоктав з усіх

боків, ви ж читали.

— Ага, я навіть думав, що бабусю розсердить уся ця реклама, — сказав Невіл, — але вона

дуже зраділа. Каже, що я нарешті став гідним сином свого тата. Купила мені нову чарівну

паличку, дивись!

Він витяг паличку й показав Гаррі.

— Вишня й волосина єдинорога, — гордо пояснив він. — Здається, це була чи не остання

паличка, продана Олівандером, бо на другий день він зник... Треворе, назад!

І він пірнув під сидіння по свою жабку, що вкотре спробувала втекти на свободу.

— А ми цього року так само будемо проводити збори ДА? — поцікавилася Луна,

витягуючи з “Базікала” психоделічні окуляри.

— Та навіщо? Амбриджки ми вже позбулися, — сказав Гаррі, сідаючи. Невіл гупнувся

головою, вилазячи з-під лавки. Видно було, що він дуже розчарований.

— Мені подобалася ДА! Я там стільки всього від тебе навчився!

— І я любила наші зустрічі, — тихенько додала Луна. — Так, ніби я мала друзів.