коли було заарештовано Луціуса Мелфоя, ми обшукали увесь його дім. Вилучили тоді все, що
могло бути небезпечним.
— Думаю, ви щось пропустили, — вперто наполягав Гаррі.
— Можливо, — погодився містер Візлі, але Гаррі бачив, що зробив він це нещиро.
За їхніми спинами пролунав свисток; уже майже всі по сідали у вагони і двері зачинялися.
— Біжи, — сказав містер Візлі, а місіс Візлі закричала:
— Гаррі, бігом!
Він метнувся до поїзда, а містер і місіс Візлі допомогли йому запхнути в тамбур валізу.
— І ще, дорогенький, ти приїжджаєш до нас на Різдво, з Дамблдором ми домовилися, тож
скоро побачимося, — повідомила місіс Візлі, зазираючи у вікно, коли поїзд уже рушив. — Та
дивись там, будь обережний...
Поїзд набирав швидкість. —... будь чемний і... Вона майже бігла.
— ...бережи себе!
Гаррі махав рукою, аж доки поїзд завернув за поворот, а містера й місіс Візлі не стало
видно. Аж після цього пішов подивитися, де хто розмістився. Він знав, що Рон і Герміона
залишились у вагоні для старост, а от Джіні стояла трохи віддалік у коридорі й розмовляла з
друзями. До неї він і пішов, тягнучи за собою валізу.
Усі безсоромно витріщалися на нього. Навіть притискалися носами до шибок у дверях
своїх купе, щоб краще роздивитися. Гаррі очікував, що після всіх тих пліток про “Обранця” в
“Щоденному віщуні” різко побільшає тупих поглядів та витріщених очей, але дійсність
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і напівкровний принц» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 139. Приємного читання.
TextBook