Гаррі Поттер і напівкровний принц

поринула в читання “Базікала”.

— Але ж із ним ми віч-у-віч не стикалися, — Невіл виліз з-під лави увесь у пилюці й

павутинні, з упокореним Тревором у руках. —Тільки ти. Чув би ти, що про тебе казала бабуся.

“Цей Гаррі Поттер відважніший за все Міністерство магії разом узяте!” Вона усе віддала б, аби

мати такого внука, ,як ти...

Гаррі зніяковіло засміявся й негайно змінив тему на результати СОВ. Невіл почав

розповідати про свої оцінки й робити припущення, чи дозволять йому здавати НОЧІ з

трансфігурації, якщо він отримав лише “Задовільно”, та Гаррі слухав його хіба одним вухом.

Невілове дитинство занапастив Волдеморт, так само, як і дитинство Гаррі, та Невіл і не

підозрював, якою схожою на долю Гаррі могла стати його власна доля. Пророцтво могло

стосуватися будь-кого з них, але з якихось незбагненних причин Волдеморт вирішив, що

йшлося про Гаррі.

Якби Волдеморт обрав Невіла, то зараз саме Невіл сидів би навпроти Гаррі зі шрамом-

блискавкою й тягарем пророцтва.... Чи ні? Чи померла б Невілова мама, рятуючи його, як Лілі,

що померла заради Гаррі? Ясно, що так... а що, якби вона не зуміла захистити сина від

Волдеморта? Чи тоді взагалі не було б жодного “Обранця”? Тільки порожнє місце там, де зараз

сидить Невіл, і Гаррі без шраму, і цілувала б його перед сном рідна мати, а не Ронова?

— Гаррі, що з тобою? Ти якийсь дивний, — занепокоївся Невіл.

Гаррі здригнувся.

— Вибач... я...