Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Не знаю, — відповів Гаррі, але його мозок напружено працював. А що, як Мелфой

задумав щось страшніше, ніж чіпляння до молодших учнів?

— Може, він ніяк не забуде свій інквізиторський загін, — припустила Герміона. — Може,

після цього йому бути старостою нецікаво.

— Навряд, — засумнівався Гаррі, — мені здається, що...

Та він не встиг викласти свою теорію, бо в цю мить двері відчинилися знову і в купе

зайшла ні жива ні мертва третьокласниця.

— Я повинна вручити оце Невілові Лонґботому та Гаррі П-поттеру, — затнулася вона,

зустрівшись поглядом з Гаррі, й зашарілася. Вона тримала два сувої пергаменту, перев’язані

фіолетовою стрічкою. Спантеличені Гаррі й Невіл забрали сувої, адресовані кожному з них, а

дівчина, спіткнувшись, вийшла з купе.

— Що це таке? — запитав Рон, коли Гаррі розгорнув свій сувій.

— Запрошення, — відповів Гаррі.

Гаррі,

Я був би радий запросити тебе на скромний обід у купе “В”.

Щиро твій професор Г.Е.Ф. Слизоріг”

— Що це за професор Слизоріг? — Невіл ошелешено дивився на власне запрошення.

— Новий учитель, — пояснив Гаррі. — Мабуть, доведеться йти.

— Але що йому від мене треба? — нервово запитав Невіл, ніби остерігався покарання.

— Уявлення не маю, — відповів Гаррі, та це було не зовсім так — уявлення він мав, а от