Гаррі Поттер і напівкровний принц

Джорджу.

— У нас мало часу, — нагадала місіс Візлі. — Тому швиденько все оглянемо й назад до

машини. Уже близько, ось номер дев’яносто два... дев’яносто чотири...

— Ого — роззявив рота Рон і став як укопаний.

Супроти сірих, заліплених плакатами сусідніх крамничок вітрини дітища Фреда і

Джорджа вражали око, наче феєрверк. Випадкові перехожі озиралися на ці вітрини, а дехто з

них навіть приголомшено застигав на місці. Ліва вітрина була забита запаморочливою кількістю

всіляких товарів, що оберталися, ляскали, спалахували, підстрибували й верещали; у Гаррі аж

засльозилося в очах від такого видовища. Права вітрина була закрита велетенським плакатом,

фіолетовим, як і міністерські, але прикрашеним блискучими жовтими літерами:

Ви збуджені Відомо-Ким?

Для всіх схвильованих родин —

Надійний КАКО-ЗАГУСТИН!

Віднині запори — на цілі простори!

Гаррі зареготав. Потім почув біля себе глухий стогін, озирнувся й побачив, що місіс Візлі

ошелешено дивиться на цей плакат. Її вуста рухалися, беззвучно вимовляючи назву: “Како-

загустин”.

— Їх замордують просто в ліжках! — прошепотіла вона.

— Ніколи! — заперечив Рон, що реготав разом з Гаррі. — Це ж класика!

І вони з Гаррі перші забігли в крамничку. Вона була забита покупцями; Гаррі не міг