Гаррі Поттер і напівкровний принц

Гаррі, — це й справді дивовижні чари!

— За це, Герміоно, — пролунав голос у них за спиною, — можеш отримати один набір

безкоштовно.

Перед ними стояв сяючий Фред у пурпуровій мантії, що напрочуд личила до його

вогнистого волосся.

— Я ся маєш, Гаррі? — Вони потисли руки. — А що з оком, Герміоно?

— Ваш задерикуватий телескоп, — докірливо зізналася вона.

— Ти ба, я геть про нього забув, — забідкався Фред. — На...

Він вийняв з кишені якусь баночку і дав їй; вона боязко її розкрутила й побачила густу

жовту пасту.

— Легенько намасти й за годину синця не буде, — порадив Фред. — Ми мусили винайти

пристойний синцеусувач, бо й досі більшість наших виробів випробовуємо на собі.

Герміона нервувалася.

— А це безпечно?

— Аякже, — підбадьорив її Фред. — Ходімо, Гаррі, на екскурсію по крамниці.

Герміона мастила пастою синець під оком, а Гаррі пішов за Фредом у дальній кут

крамнички, де побачив стелаж з картярськими і мотузяними фокусами.

— Маґлівські магічні трюки! — весело показав на них Фред. — Для таких диваків, як

тато, що люблять маґлівські штучки. На цьому багато не заробиш, але потроху продається. Є

вельми цікаві новинки... О, а ось і Джордж...