Гаррі Поттер і напівкровний принц

одягом з міряльною стрічкою з чарівною паличкою. — І прошу не махати в моїй крамниці

паличками! — швиденько додала вона, побачивши, що Гаррі й Рон уже витягли палички,

націлившись ними на Мелфоя.

Герміона, що стояла за ними, прошепотіла:

— Не треба, чесно, воно того не варте...

— Прикольно, наче ви посміли б користуватися чарами за межами школи, — вишкірився

Мелфой. — Карочє, хто тобі підбив око, Ґрейнджер? Я б йому букет подарував.

— Та годі вже! — різко кинула мадам Малкін, озираючись у пошуках підтримки. —

Мадам... прошу вас...

З-за стояка з одягом вийшла Нарциса Мелфой.

— Сховайте це, —холодно звеліла вона Гаррі й Рону. — Якщо ви ще раз нападете на мого

сина, я зроблю все, щоб це був ваш останній вибрик.

— Та невже? — перепитав Гаррі, ступаючи крок уперед і дивлячись у гладеньке зухвале

лице, яке, попри блідість, дуже нагадувало обличчя її сестри. Він тепер був такий самий на

зріст, як і вона. — Може, ще й пару смертежерів погукаєте собі на поміч, щоб покінчити з нами?

Мадам Малкін зойкнула й ухопилася за груди.

— Ви що, не треба звинувачувати... так говорити небезпечно. .. прошу сховати чарівні

палички!

Але Гаррі паличку не опускав. Нарциса Мелфой зверхньо осміхнулася.

— Я бачу, Гаррі Поттер, ти хибно вбив собі в голову, що Дамблдорів улюбленець скрізь