Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Та це ж гаманець Гаррі, телепню, — пояснив Білл. — Гаррі, я взяв його з твого сейфа,

бо ґобліни так посилили заходи безпеки, що тепер отримання грошей триває близько п’яти

годин. Два дні тому Аркі Філпоту запхнули зонд для перевірки чесності аж у... Повір, так значно

простіше.

— Дякую, Білл, — сказав Гаррі, ховаючи золото в кишеню.

— Він завшти т’акий дбайлівий, — захоплено промуркотіла Флер, гладячи Білла по носі.

Джіні за спиною у Флер зобразила блювання в тарілку. Гаррі вдавився своїми пластівцями, і Рон

гупнув його по спині.

Був хмарний і непривітний день. Коли вони, натягуючи мантії, вийшли з дому, на подвір’ї

їх уже чекала спецмашина з Міністерства магії; Гаррі на такій колись уже їздив.

— Добре, що тато зміг прислати машину, — схвально сказав Рон, по-панськи

розвалившись у машині, що м’яко від’їхала від “Барлогу”. З кухонного вікна їм махали руками

Білл і Флер. Рон, Гаррі, Герміона та Джіні зручно розмістилися на широченному задньому

сидінні.

— Не спішіть звикати, бо це тільки заради Гаррі, — пояснив, озирнувшись, містер Візлі.

Вони з місіс Візлі сиділи спереду біля міністерського водія; переднє пасажирське сидіння

послужливо розтяглося до розмірів канапи на двох. — Йому зараз належиться найвищий рівень

безпеки. А в “Дірявому казані” нам нададуть додаткову охорону.

Гаррі промовчав; його не дуже приваблювала перспектива ходити по крамничках в

оточенні батальйону аврорів. Він запхнув у рюкзак плаща-невидимку, вважаючи, що раз