Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— Не сказав би, що це погана думка, але ти не повинен вдаватися до чарів у світі маґлів,

хіба за надзвичайних обставин, — пояснив Геґрід. — До того ж, ти однаково ще не можеш

насилати закляття, бо ще довгенько треба вчитися, щоб досягти сього рівня.

Геґрід не дозволив Гаррі купити й золотий казанок ("Тут написано: олов'яний"), зате вони

придбали гарний комплект терезів (щоб важити компоненти зілля) і розкладний мідний

телескоп. Далі вони відвідали аптеку, де було так цікаво, що майже не відчувався жахливий

сморід суміші тухлих яєць і гнилої капусти. На підлозі стояли діжки з якоюсь липучою

речовиною, стіни були заставлені глечиками з травами, сушеним корінням і яскравими

порошками, а зі стелі звисали жмутки пер і переплетені низки кігтів та пазурів. Поки Геґрід

розпитував чоловіка за лядою про необхідні Гаррі компоненти зілля, сам Гаррі розглядав срібні

роги єдинорогів по двадцять одному ґалеону за штуку й манюсінькі лискучочорні очка жуків

(по п'ять кнатів за ківшик).

Коли вони вийшли з аптеки, Геґрід знову переглянув список.

— Тілько чарівна паличка лишилася… Йой!.. Я ж іще не купив тобі дарунок на іменини.

— Та не треба… — зашарівся Гаррі.

— Знаю, що не треба. Слухай, я, певно, куплю тобі звірєтко. Тілько не жабу, бо жаби давно

вже вийшли з моди, тебе засміют, а котів я си не люблю, бо я від них зачинаю чхати. Куплю тобі

сову. Всі дітиська мріють про сов, вони страшенно корисні, носять пошту й таке інше.

Через двадцять хвилин вони вже виходили із "Совиного Торговельного Центру Айлопс",

який виявився темним приміщенням, сповненим шарудіння й мерехтіння яскравих, наче