Люди і нелюди
— Cтояти по місцях! — весело скомандував Комов, підхопив футляри з апаратурою і пішов собі.
Я подивився на Майку. Майка стояла стовпом посеред рубки із затуманеним поглядом і беззвучно ворушила губами — міркувала.
Я подивився на Вандерхузе. Брови у Вандерхузе були високо скинуті, бакенбарди розчепірилися, вперше на моїй пам’яті він був схожий не на ссавця, а на чорт-рибу, витягнуту з води. На оглядовому екрані Комов, обвішаний апаратурою, бадьоро чимчикував до болота вздовж будівельного майданчика.
— Так-так-так! — промовила Майка. — Ось, значить, чому іграшки…
— Чому? — жваво поцікавився Вандерхузе.
— Він ними бавився, — пояснила Майка.
— Хто? — запитав Вандерхузе. — Комов?
— Ні. Семенов.
— Семенов? — здивовано перепитав Вандерхузе. — Гм… Ну то й що?
— Семенов-молодший, — нетерпляче сказав я. — Пасажир. Дитина.
— Яка дитина?
— Дитина Семенових! — пояснила Майка. — Розумієте, навіщо було в них це швейне обладнання? Усілякі там чіпці, сорочечки, підгузки…
— Підгузки! — повторив вражений Вандерхузе. — Так це в них народилася дитина! Так-так-так-так! Я ше здивувався, де вони підчепили пасажира, до того ж однофамільця! Мені й на гадку… Ну звичайно!
Заспівав радіовиклик. Я машинально відгукнувся. Це виявився Вадик. Говорив він напівголосно — мабуть, боявся, що засічуть…
— Що там у вас, Стасю? Тільки швидко, ми зараз знімаємося…
— Таке швидко не розповіси, — відрубав я невдоволено.
— А ти двома словами. Корабель Блукачів знайшли?
— Яких Блукачів? — здивувався я. — Де?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Малюк» автора Стругацький А.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V Люди і нелюди“ на сторінці 1. Приємного читання.