— Вам доведеться хвилинку зачекати.
— Я хотів би подзвонити,— промовив я.
— Лікареві?
— Ні,— сказав я.
Вона посунула мені телефон через прилавок. Перш ніж набрати номер, я попросив:
— Будь ласка, ще два пива й чарку горілки.
Я набрав номер пані Редер, почув гудки й став чекати. Жінка підсунула до мене повну чарку й підійшла з порожнім кухлем до крана, щоб налити пива.
— Алло,— почувся в трубці голос пані Редер,— алло, хто говорить?
— Богнер,— сказав я.
— А, це ви.
— Коли ваша ласка,— сказав я,— погляньте...
— Усе гаразд. Я щойно ходила нагору. Діти дуже веселі, вони ходили з хлопцем і дівчиною. Їм навіть купили повітряні кульки. Вони оце щойно вернулись. І червоні лелеки з прекрасної, справжньої гуми, в натуральну величину.
— Франке вже приїхали?
— Ні, приїдуть вони пізніше, може, навіть завтра вранці.
— То й справді все гаразд?
— Справді,— сказала вона.— Ви можете бути цілком спокійні. Вітайте дружину. Вам до вподоби її нова губна помада?
— Розкіш,— сказав я,— дуже дякую.
— Нема за що,— сказала вона,— до побачення.
Я відповів: «До побачення»,— поклав трубку й випив горілку, дивлячись, як повільно наливається пиво в другий кухоль. Підйомник почав підніматися, немовби щось буркочучи, і з'явилася тарілка з чотирма скибочками білого хліба.
Спершу я пішов нагору з двома кухлями й поставив їх на стілець біля ліжка Кете. Вона все ще лежала, втупившись у шпалери. Я сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поїзд точно за розкладом. Де ти був, Адаме. І не промовив жодного слова. Більярд о пів на десяту. Груповий портрет з дамою. » автора Генріх Белль на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І не промовив жодного слова... Переклав Олекса Синиченко“ на сторінці 44. Приємного читання.