Розділ чотирнадцятий

І рішуче, без жодного тремтіння в голосі, питає:

— Де мій чоловік?

Джейсон-2 зразу скисає.

Я витираю кров з очей.

— Ось я.

— Що ми робили сьогодні ввечері?

— Ми танцювали під поганеньку сільську музику, прийшли додому й кохалися. — Я дивлюся на цього чоловіка, який украв моє життя.

— Це ти мене викрав?

Він дивиться на Даніелу.

— Вона все знає, — кажу. — Немає сенсу брехати. Даніела питає:

— Як ти міг зробити таке зі мною? З моєю сім’єю? Позаду неї з’являється Чарлі, дивлячись на цей жах навколо нас.

Джейсон-2 кидає погляд на неї.

Потім на Чарлі.

Від мене до Джейсона-2 всього якихось два метри, але я все ще сиджу на підлозі.

Перш ніж я дістану його, він натисне на курок.

Треба змусити його говорити, думаю я.

— Як ти нас знайшов? — питаю.

— У Чарлі на мобілці є додаток «Знайти мій телефон».

— Я просто увімкнув його для однієї смс-ки вчора пізно ввечері. Я не хотів, щоб Анджела думала, що я її продинамив, — пояснює Чарлі.

Я дивлюся на Джейсона-2.