Розділ тринадцятий

Він кладе слухавку за секунду до сигналу.

— Очевидно, Даніела не впізнала номер. Вам не важко буде спробувати ще раз?

Він знову набирає номер.

Знову йде виклик.

Я роздумую — якщо вона не відповість, може ризикнути й залишити повідомлення?

Ні.

А раптом Джейсон-2 почує? Якщо цього разу вона не відповість, доведеться придумати щось інше, щоб...

— Алло?

— Даніело.

— Джейсоне?

Сльози обпікають мені очі, коли я чую її голос.

— Так, це я.

— Звідки ти телефонуєш? Визначник номера пише, що це — поліція Чикаго. Я думала, це одне з тих благодійних товариств, тому й не...

— Я просто хочу, щоб ти мене хвилиночку послухала.

— Все гаразд?

— Зі мною дещо трапилось по дорозі на роботу. Я все поясню, коли...

— У тебе все добре?

— У мене все добре, але я у в’язниці.

На мить по той бік стає так тихо, що до мене долинають звуки радіошоу, яке вона слухає.

Нарешті вона питає: