Якщо вона скаже «так», Аманда мене вб’є. Я й так уже запізнююсь до неї в готель. Сьогодні ввечері ми збираємось повернутися в куб.
Але Даніела й не збирається говорити «так».
Вона прикушує губу, як завжди, коли нервує, явно намагаючись придумати якусь відмовку, якесь дошкульне «ні». Але я бачу, що їй нічого не спадає на думку, і що вона набирається духу й зараз дасть мені перцю.
— Знаєте, що? — кажу я. — Не звертайте уваги. Вибачте. Я поставив вас у незручне становище.
Чорт.
Мені кінець.
Одна справа, коли тебе відшиває незнайома людина.
І зовсім інша — дістати відкоша від матері твоєї дитини.
— Краще я вже піду.
Я прямую до дверей.
Вона не намагається зупинити мене.
ЛИШИЛОСЬ АМПУЛ: 16
У кожному Чикаго, куди ми потрапляли впродовж цього останнього тижня, дерева дедалі більше оголювалися, випинаючи кістляві гілки, їхнє листя опадало й дощ пришпилював його до тротуару. Я сиджу на лавці через дорогу від свого особняка, закутавшись від холоду в пальто, яке я вчора купив у секонд-генді за 12 доларів — за гроші з іншого світу. Від нього тхне шафою якогось старого — нафталіном і знеболювальним кремом.
Аманду я лишив у готелі. Вона щось писала у своєму записнику.
Я збрехав їй, що піду пройдусь на свіжому повітрі й вип’ю кави.
Я бачу, як я виходжу з вхідних дверей і швидко збігаю сходами вниз і йду тротуаром у бік станції метро, де я сідаю на поїзд Фіолетової лінії до Лейкмонт коледжу в Еванстоні. На мені протишумні навушники. Мабуть, я слухаю подкаст[8] — якусь наукову лекцію або епізод із This American Life.
Сьогодні 30 жовтня, як написано на першій сторінці Tribune. Минуло трохи менше місяця з тієї ночі, коли на мене наставили пістолет і видерли з мого власного світу.
Таке відчуття, що я мандрую в кубі вже кілька років.
Не знаю, до скількох Чикаго ми навідувалися за цей час.
Вони всі починають зливатися докупи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темна матерія » автора Крауч Блейк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ одинадцятий“ на сторінці 11. Приємного читання.
TextBook