Розділ «VIII»

— Лікар, про якого я казав, за тиждень вирушає до Америки.

— Гаразд, — мовив Жак, — усе зрозуміло!

Він підняв зчеплені руки на рівень очей і поглянув на них з таким виразом, неначе йому треба було всього лиш зробити висновки з того, що йому допіру було сказано. Та Матьє не обманював себе: так хутко адвокат рішення не приймає. Жак опустив руки й, розчепивши їх, поклав на коліна, він відкинувся у кріслі й очі втратили свій блиск. Сонним голосом він сказав:

— Зараз до абортів ставляться дуже суворо.

— Знаю, — відказав Матьє, — деколи на них щось немов би находить. Вони кидають до в'язниці кількох нещасних повитух, у яких немає протекції, та справжніх фахівців ніколи не чіпають.

— Ти вважаєш, що тут є несправедливість, — сказав Жак. — Я цілковито згоден з тобою. Та я не засуджую цих заходів так само безоглядно, як ти. Ситуація склалася таким чином, що твої нещасні повитухи — це аптекарки або просто жінки, що незаконно здійснюють аборти, вони часто калічать пацієнтку своїми нестерильними інструментами; облави здійснюють відбір та й годі.

— Так от, — втомлено сказав Матьє, — я прийшов до тебе позичити чотири тисячі франків.

— А ти, — сказав Жак, — а ти певен, що аборт узгоджується з твоїми принципами?

— А чому б і ні?

— Не знаю, тобі видніше. Ти пацифіст із поваги до людського життя, а хочеш життя обірвати.

— Я все вирішив, — сказав Матьє. — Може, я й пацифіст, але людського життя я не шаную, ти щось наплутав.

— Ти диви! А я думав… — здивовано промовив Жак.

Він глянув на Матьє із веселою погідністю.

— І ти вбрався в шкуру дітовбивці? Це тобі так не личить, мій бідолахо Тьє.

«Він боїться, що мене схоплять, — подумав Матьє, — він не дасть жодного су. Треба було йому сказати: якщо ти позичиш гроші, то ніякого ризику для тебе не буде, я звернуся до бувалої людини, котра не стоїть на обліку в поліції. Якщо ж ти відмовишся, то доведеться послати Марсель до якої-небудь аптекарки, й тут я нічого не ґарантую, тому що поліція знає їх усіх і може вкрутить їм хвоста хоч зараз». Та ці арґументи були надто прямолінійні, щоб уплинути на Жака; Матьє просто сказав:

— Аборт — це не дітовбивство.

Жак узяв цигарку і запалив.

— Авжеж, — з байдужністю відказав він. — Я згоден: аборт — це не дітовбивство, це, сказати б, метафізичне вбивство. — Він поважно додав: — Мій бідолашний Матьє, в мене жодних заперечень немає проти метафізичного убивства, а також проти гарно спланованих убивств. Але те, що метафізичне убивство здійснюєш саме ти… ти, отакий, який ти є… — Він осудливо клацнув язиком.

От і все, Жак відмовляв, Матьє міг забиратися геть. Він відкашлявся і задля очистки сумління ще поспитав:

— Значить, ти не хочеш мені допомогти?