Рука Дайніса, потягнувшись до Зо Лі, видовжилася. Зо Лі зблід ще більше, хоч і так було вже далі нікуди, упав на коліна. І я збагнув, хто це: таємний “конкурент”, двійник, ворог… Утім, чому “ворог”? — подумалося. В цю мить я вже падав на підлогу і вистрелив з “універсала” не прицілюючись між лже-Дайнісом і Зо Лі…
Що було далі, пам’ятаю туманно.
Постріл розніс стіну кафе з баром, закричали люди… Лже-Дайніс перетворився на промінь світла і зник, у двері вскочив справжній Дайніс, за ним — Валентин та співробітники відділу комунікаційної служби. Зо Лі кудись зник, скориставшись метушнею. Ми вискочили з кафе. Примчалися швидкольоти спостерігачів. Щось пищав “мікро” у вусі… Я прислухався — голос батька:
— Усім, усім, усім! Управління оголошує тривогу за формою “Шторм”! Рятувальному флоту-два і флоту-три — старт! Забезпечити прикриття Європейського материка з повітря!
Дайніс потягнув мене за рукав, показуючи кудись угору.
— Поглянь, що це?
І я побачив слід Демона…
ГНАТ РОМАШИН
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості » автора Василь Головачов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГНАТ РОМАШИН (продовження)“ на сторінці 8. Приємного читання.