Розділ «Дата Туташхіа роман»

Розбійники багато пили вина і грали на великі суми. Вони засперечались були, ще трохи — і почалася б п’яна бійка, але Куру Кардава пішов на замирення:

— Гаразд, гаразд! Бери четвертну і більше не заривайся. Іншим разом це в тебе не пройде, так і знай.

Каза Чхетіа згріб гроші. У нього був такий вигляд, ніби погроза Куру не стосувалася його. Поки ті двоє сперечалися, Квалтава, не зводячи очей, дивився на нас.

— Здавайте, я зараз,— сказав він співтрапезникам, щоб заспокоїти їх, і рушив до нашого столу.

Стояв, узявшись у боки, й дивився на нас. Чернець перехрестився й підвів на нього очі. Глянув йому у вічі і я, але мене занудило, і я опустив голову. А Туташхіа, як і досі, не виявляв до Квалтава ніякісінького інтересу, але я відчув, що він ось-ось лусне від напруження.

— Бодго, іди сюди, грати, то грати! Що ти там загубив?! — покликав Куру Кардава.

Я зустрівся очима з Казою Чхетіа. Він дивився на мене, як на Кіку, тільки там він зазіхав на плоть, а тут на кров.

— Грайте. Зараз прийду! — відповів Квалтава приятелям і став перед Туташхіа.— Хотілося б знати, чому це ви не п’єте вина, яким вас пригощають?

Туташхіа й справді не доторкнувся до глечика, я теж. Бо ж мене ніхто не запрошував. Та й не було настрою пити, хотілося тільки добратися до постелі.

Туташхіа трохи помовчав і чемно сказав:

— Дякуємо вам за пригощання, дуже шкодую, але я не п’ю.

Ліва брова у Квалтава вигнулася й посунулась угору, як отой батіг, що зразу зі свистом опуститься.

На Туташхіа це не справило враження, він укинув у рота шматок м’яса й ліниво жував. Квалтава перевів погляд на мене, обдавши зухвальством.

— П’ємо, чому ж не п’ємо? — заметушився чернець.— Ось вашим вином я вечерю собі засмачив!

Та Квалтава й не думав слухати ченця, він мене спитав:

— А ти ж чого не п’єш?

— Знаєте, добродію, мені теж не можна. Але за ваше здоров’я — охоче,— несподівано для себе почув я свій голос; я одним духом випив вино й перевернув келех догори дном.— Нехай так буде пусто вашим ворогам.

А що було мені робити?

— Отак-то,— сказав Квалтава й спитав Туташхіа: — Ти хто такий?

— Ви мене питаєте? — не підводячи голови, мовив Туташхіа.