У майстерні стало тихо.
— Бери кості! — почув я голос Луки.
Селім узяв кості.
— Шістку метай, шістку!
Селім перемішав кості — дивно якось робив він це,— кинув їх на дошку.
І справді випала шістка.
— Візьми ще раз і метни четвірку,— сказав Лука.
Селім був блідий, на лобі — піт, Очі люті-прелюті.
— Метай, метай, четвірку метни!
Метнув четвірку.
— Тепер витягни гроші й віддай Махмудові! — сказав Лука.
Селім вичікував.
Чекав і Лука.
Селім скоса зиркнув на дуло револьвера, майже притиснуте до його грудей, витяг гроші й кинув їх на дошку.
— Забирай свої,— сказав Лука Махмудові.
Махмуд одлічив гроші — добрих три чверті забрав, решту кинув назад.
Мовчали довго.
— Навіщо відняв? — тихо спитав Селім Луку.
— Обманом виграв!
— Кожен робить, що йому хочеться,— сказав Селім.— Я граю в нарди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дата Туташхіа» автора Чабуа Аміреджибі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дата Туташхіа роман“ на сторінці 14. Приємного читання.