Розділ «Частина ІІ. Мул»

До них підійшла сувора постать у білому і привіталася, ледь помітно вклонившись.

Темні очі Бейти заясніли, коли вона простягнула руку.

– Капітане Прітчер! Ви тут на чергуванні?

Капітан узяв її за руку і вклонився нижче.

– Аж ніяк. Я так розумію, що доктор Міс зіграв важливу роль у тому, щоб я потрапив сюди, але це лише на певний час. Завтра я повернуся під домашній арешт. Котра година?

Була вже за три хвилини дванадцята!

Магніфіко уособлював страждання та депресію. Він згорнувся калачиком, як завжди намагаючись бути непомітним. Його довгий ніс ховався між колін, а великі зажурені очі тривожно бігали туди-сюди.

Він схопив Бейту за руку, і коли вона нахилилася, прошепотів:

– Як ви думаєте, міледі, чи всі ці великі люди були в залі, коли… коли я грав на візіосонорі?

– Гадаю, всі, – запевнила його Бейта і легенько струсонула. – І я впевнена, що всі вони вважають тебе найдивовижнішим музикою у Галактиці, а твій концерт – найкращим, що вони будь-коли чули, тож випростайся і сядь правильно. Ми повинні мати гідність.

Він мляво усміхнувся, спостерігши її жартівливо насуплені брови, і повільно випростав свої довгі кінцівки.

Був полудень… і скляна кабіна вже не була порожньою.

Навряд чи хтось помітив, коли з’явився Селдон. Він наче впав із неба: щойно його не було, а наступної миті він вже тут.

У кабіні показався чоловік в інвалідному візку. Хоч сам він був старий і зморщений, на його зморшкуватому обличчі яскраво сяяли очі, а голос, як виявилося, був жвавішим за нього самого. На колінах в нього лежала книга. Він спокійно заговорив:

– Я – Гарі Селдон!

Він промовляв у цілковитій тиші, а його голос ховав у собі грізну енергію.

– Я – Гарі Селдон! Я не знаю, чи є тут хтось і не можу цього відчути, але це неважливо. Я все ще маю деякі побоювання щодо збоїв у Плані. Протягом перших трьох століть ймовірність відсутності відхилень становила 94,2 відсотка.

Він зробив паузу, щоб усміхнутися, а потім доброзичливо сказав:

– До речі, якщо хтось із вас стоїть, можете сісти. Якщо хочете закурити, будь ласка. Я тут не у фізичній іпостасі. Мені не потрібні жодні церемонії.

– Отже, перейдімо до поточної проблеми. Вперше Фундації загрожує або вже, можливо, ось-ось вона зазнає проблеми громадянської війни. До цього зовнішні напади вдавалося адекватно відбити і це мало статися за суворими законами психоісторії. Теперішній наступ – це наступ вкрай недисциплінованої віддаленої групи Фундації проти надмірно авторитарного центрального уряду. Ця подія була необхідною і її результат очевидний.