Розділ «Частина ІІ. Мул»

МУЛ – …Про Мула відомо менше, ніж про будь-кого з так само важливих постатей галактичної історії. Навіть про період його найбільшої популярності ми знаємо від його антагоністів та, насамперед, від однієї молодої жінки…

Галактична енциклопедія

11. Молодята

Коли Бейта вперше глянула на Притулок, то не помітила нічого надзвичайного. На цю бляклу зірку, що губилася у порожнечі на краю Галактики, їй вказав чоловік. Це було біля останніх скупчень зірок, де самотньо мерехтіли розсіяні вогники. І навіть серед них вона здавалася мізерною та непомітною.

Торан добре розумів, що цьому червоному карлику бракує значущості для перших днів їхнього подружнього життя, і його губи рефлекторно скривилися.

– Я розумію, Бей, це не дуже пристойна заміна, чи не так? Я маю на увазі, переїзд із Фундації сюди.

– Це жахлива заміна, Торане. Мені не варто було виходити за тебе заміж.

І він ще не встиг відчути, що має ображений вигляд, як вона сказала своїм особливим теплим голосом:

– Все добре, дурнику. Тобі тільки лишається випнути свою нижню губу і глянути на мене поглядом вмираючої качки перед тим, як ти покладеш мені голову на плече, а я гладитиму твоє волосся, повне статичної електрики. Ти сподівався, що я говоритиму якісь сентиментальні дурниці, чи не так? Очікував, що скажу: «Я буду з тобою щаслива, де завгодно, Торане!» або «Міжзоряні глибини будуть для мене домом, любий, аби тільки ми з тобою там були разом!». Ну, зізнавайся.

Вона наставила на нього палець і відразу ж відсмикнула його назад, він лише встиг клацнути зубами.

Чоловік сказав:

– Якщо я здамся і визнаю, що ти маєш рацію, ти приготуєш вечерю?

Вона задоволено кивнула. Він усміхнувся і поглянув на неї.

Вона не була красунею порівняно з іншими – він визнавав це – навіть якщо і придивитися до неї уважно. Її пряме волосся було темним та блискучим, рот трохи заширокий, але її охайні, рельєфні брови пишалися на білому гладенькому лобі і теплі карі очі завжди усміхалися.

А за цим міцно збудованим фасадом прагматизму та витримки ховалася ніжність, що ніколи не показувалася, якщо її домагатися, але на неї можна було натрапити, якщо знати правильний шлях і не зрадити, що ти знаєш, що шукаєш.

Торан відрегулював систему управління і вирішив перевести дух. Залишився один міжзоряний стрибок, а потім кілька мілімікропарсеків по прямій, перш ніж потрібно буде керувати вручну. Він нахилився назад, щоб зазирнути до комори, де Бейта орудувала різними контейнерами.

Згадуючи про Бейту, він почувався трохи самовдоволено. Це був тріумф людини, яка протягом трьох років страждала від комплексу неповноцінності.

Зрештою, він був провінціалом, і не лише провінціалом, а сином ренегата-торгівця. А вона була із самої Фундації, та ще й могла простежити свій родовід аж до Гобера Меллоу.

До того ж, він відчував неспокій. Забрати її назад до Притулку, цього скелястого світу з печерними містами, було доволі поганою ідеєю. Змусити її зазнати традиційної ворожості торгівців до Фундації – кочівників до городян – ще гірше.