Розділ «Частина ІІ. Мул»

Блазень пробирався через пляж. Він швидко прослизав між людьми, часто вагався, зупинявся, не знати на що задивляючись. Натовп розсотався, і охоронець пішов геть.

– Він дивний, – весело сказала Бейта, і Торан байдуже погодився з нею. Тепер блазень був достатньо близько і його було добре видно. Його бліде обличчя витягувалося вперед, формуючи величезний ніс, м’ясистий кінчик якого, здавалося, може за щось зачепитися. Його довгі, худі кінцівки і павуче тіло, що їх лише увиразнював костюм, рухалися легко й граційно, щоправда, навмання.

Він видавався напрочуд кумедним.

Здається, блазень відчув їхню увагу, тому що розвернувся і підійшов до них. Його великі карі очі втупилися в Бейту.

Вона почувалася збентеженою.

Блазень усміхнувся, але від цього його обличчя з гачкуватим носом стало ще сумнішим. Заговорив він із м’яким акцентом Центральних секторів:

– Якби я користувався розумом, що його дали мені добрі духи, – сказав він, – то я б сказав, що цієї леді не існує – бо звичайна людина таких, як вона, вважає мрією, а не реальністю. Але краще хай я буду божевільним і повірю у ці чари.

Бейта широко розплющила очі і сказала:

– Овва!

Торан засміявся.

– О, ти чарівниця. Приворожуй, Бей, це заслуговує на п’ять кредиток. Дозволь йому їх заробити.

Але блазень скочив уперед.

– Ні, міледі, це помилка. Я говорив зовсім не заради грошей, а заради ваших світлих очей та милого личка.

– Ну, тоді дякую, – сказала вона і повернулася до Торана: – Ой, гадаєш, йому сонце очі засліпило?

– І не лише заради очей та личка, – гарячково бурмотів блазень, – але також заради цього розуму, чистого та сміливого, і до того ж доброго.

Торан підвівся на ноги, потягнувся за білим халатом, який ці чотири дні носив лише на руці, і накинув його на себе.

– От що, друже, – промовив він, – скажи вже, чого ти хочеш, і не дратуй леді.

Блазень перелякано відсахнувся і улесливо схилив своє худорляве тіло.

– Я нікому не хочу нашкодити. Я тут чужий і вже сказав, що зовсім заплутався. Але у цьому обличчі є щось, що я можу прочитати. За красою цієї леді ховається добре серце. Воно може допомогти мені у біді, про яку я насмілився сказати.

– П’ять кредиток тебе врятують? – сухо сказав Торан і простягнув йому монету.