Розділ «Частина ІІ. Мул»

– Це правда, ваша величносте. Але ця історія, яку ви згадали, стала неминучою лише після того, як ми відчайдушно билися більше року. Вона коштувала нам півтисячі кораблів і півмільйона людей. Ваша величносте, план Селдона допомагає тим, хто допомагає собі сам.

Мер Індбур насупився і раптом відчув, як йому набридло все це терпляче розжовувати. Йому спало на думку, що він дарма такий поблажливий, бо це сприймають як заохочення виснажливо сперечатися, вести полеміку і в’язнути в діалектиці.

Він сухо сказав:

– Зрештою, капітане, Селдон гарантує перемогу над отаманами, й у такий напружений час я не можу розпорошувати сили. Ці торгівці, які вас не зацікавили, походять із Фундації. Будь-яка війна з ними може стати громадянською війною. І тоді план Селдона не дає жодних гарантій – бо і ми, і вони належимо до Фундації. І ми повинні поставити їх на коліна. Накази ви маєте.

– Ваша величносте…

– Я вас ні про що не запитував, капітане. У вас є накази. І ви їх виконуватимете. Будь-які суперечки з цього приводу зі мною або моїми представниками трактуватимуться як зрада. Ви вільні.

Капітан Ген Прітчер ще раз повільно став на коліно, а потім підвівся і вийшов.

Мер Індбур, третій мер із цим ім’ям і другий мер в історії Фундації за правом народження, трохи заспокоївся й узяв ще один аркуш паперу з акуратного стосу ліворуч. Це був звіт про економію коштів завдяки скороченню кількості металевої піни на кантиках поліцейської форми. Мер Індбур викреслив зайву кому, виправив орфографічну помилку, зробив три позначки на берегах і поклав його до акуратного стосу праворуч. А потім узяв ще один документ із лівого стосу…

Повернувшися до казарми, капітан Ген Прітчер із Бюро інформації побачив, що на нього чекає особиста капсула з повідомленням. У ній були накази – стислі і підкреслені червоним, із грифом «ТЕРМІНОВО» та підписом, що складався з великої літери «І».

Капітану Гену Прітчеру наказували у найкатегоричніших висловах відбути до «бунтівного світу, що називається Притулком».

Сівши до свого легкого одномісного спідстера, капітан Ген Прітчер спокійно і рішуче змінив курс, полетівши на Калган. Тієї ночі він спав сном успішної впертої людини.

13. Лейтенант і блазень

Якщо за сім тисяч парсеків від Калгана відлуння його поразки зацікавило старого торгівця, спричинило затримання впертого капітана і роздратувало прискіпливого мера, то на самому Калгані вона нікого не зацікавила і не викликала жодної реакції. Це незмінний урок людству – відстань у часі, а також у просторі створює певний фокус. Між іншим, ніде не записано, що цей урок воно так і не вивчило.

Калган був Калганом. Схоже, це був єдиний сектор Галактики, де ще не знали, що Імперія вже впала, Стеннелли не правлять, колишня велич зникла, а разом із нею – й мир.

Калган був світом розкошів. Незважаючи на те, що струнка будівля цивілізації руйнувалася, його функція виробника розваг, покупця золота та продавця дозвілля залишалася незмінною.

Він зміг уникнути серйозніших випробувань історії – бо жоден завойовник не став би руйнувати або хоча б завдавати вагомої шкоди світові, що був настільки заповнений грішми і міг купити собі імунітет.

Але навіть Калган, зрештою, став штаб-квартирою одного з отаманів і змушений був пристосуватися до потреб війни.

У хащах його обжитих джунглів, на доглянутих узбережжях та в яскравих чарівних містах було чути відлуння маршів найманих чужинців, що приголомшувало громадян. Вперше в історії планети його провінції були озброєні і витрачали гроші на лінкори, а не на хабарі. Дії його правителя свідчили про одне: він рішуче налаштований захищати те, що йому належить, і прагне захопити те, що належить іншим.

Це був один із найвеличніших людей у Галактиці, завойовник і миротворець, будівельник імперії, засновник династії.

І якийсь невідомий зі смішним прізвиськом захопив його самого зі зброєю та Імперією, що тільки народжувалася, уникнувши бою.