Розділ «Частина ІІ. Мул»

– Ви хто?

– Громадянин Фундації, – пролунала відповідь.

Це подіяло – принаймні, на натовп. Юрба, яка до того мовчала, загуділа. Може, ім’я Мула і наводило жах, однак це нове ім’я не стало таким важливим, як ім’я Фундації, що знищила Імперію і посіяла страх, який запанував над цим сектором Галактики з її безжальним деспотизмом.

Лейтенант залишився незворушним. Він спитав:

– Ви знаєте чоловіка, який ховається за вами?

– Мені сказали, що він втік із двору вашого лідера, але єдине, що я точно знаю – це те, що він мій друг. Вам потрібно навести неспростовні докази його особистості, щоб забрати його.

У натовпі хтось голосно зітхнув, але лейтенант пропустив це повз вуха.

– Ви маєте при собі документи, що засвідчують вашу належність до громадянства Фундації?

– Вони на кораблі.

– Ви розумієте, що ваші дії незаконні, і я можу вас застрелити?

– Без сумніву. Але тоді ви застрелите громадянина Фундації і цілком імовірно, що ваше тіло потім відправлять на Фундацію четвертованим у вигляді часткової компенсації. Саме так робили інші отамани.

Лейтенант облизав губи. Ці слова були правдиві.

Він спитав:

– Як вас звуть?

Торан продовжив, відчуваючи впевненість від свого успіху:

– На всі подальші запитання я відповідатиму на своєму кораблі. Ви можете отримати номер його відсіку в ангарі; він зареєстрований під назвою «Бейта».

– Ви не віддасте втікача?

– Можливо, самому Мулу. Відправте до нього свого начальника!

Розмова вже велася пошепки, і лейтенант раптово відвернувся.

– Розігнати натовп! – сказав він своїм людям, ледь стримуючи лють.