Він зітхнув і на мить заплющив очі.
– Що ми будемо робити з усіма цими… хлопцями з Другої Фундації? – нерішуче втрутився Семік.
– Не знаю, – сумно сказав Антор. – Гадаю, ми могли б їх вислати. На Зоранел, наприклад. Їх можна розмістити там, а планету наповнити генераторами психічних перешкод. Можна розділити їх за статевою ознакою, а ще краще – стерилізувати, і за п’ятдесят років від Другої Фундації зосталися би лише спогади. А, можливо, найкращим виходом для них була би тиха смерть.
– Як ви вважаєте, – запитав Турбор, – ми могли б навчитися використовувати це їхнє відчування? Чи вони народилися з ним, як, наприклад, Мул?
– Не знаю. Я гадаю, що воно розвивається внаслідок тривалих тренувань, оскільки з енцефалограм видно, що подібні можливості приховані у кожному людському мозку. Але навіщо вам це відчування? Ви ж бачите, що їм воно не допомогло.
Він насупився.
Хоча він нічого не сказав, подумки чоловік просто волав.
Це було легко, занадто легко. Вони впали, ці невидимки, впали, мов книжкові лиходії, і це йому не подобалося.
О Галактико! Коли людина знатиме, що вона не маріонетка?
Як людина може знати, що вона не маріонетка?
Аркадія поверталася додому, і думки його поступово відволіклися від того, що ще чекало на нього у майбутньому.
Вона була вдома – тиждень, другий, але він ніяк не міг звільнитися від цих думок, що міцно засіли у його свідомості. За час відсутності дівчинка шляхом якоїсь дивної алхімії перетворилася з дитини на юну жінку. Вона була його сполучною ланкою з життям; ланкою, що зв’язувала його з гірким шлюбом, який заледве пережив медовий місяць.
А потім, якось пізно увечері, він сказав якомога недбаліше:
– Аркадіє, що змусило тебе вирішити, що на Термінусі розташовані обидві Фундації?
Вони були у театрі, на кращих місцях з особистими тривимірними переглядачами; для цього випадку їй купили нову сукню, і вона була щасливою.
Аркадія якусь мить здивовано дивилася на нього, а потім відмахнулася:
– Ой, та не знаю, тату. Це просто спало мені на думку. Серце Дарелла вкрилося шаром криги.
– Подумай, – сказав він. – Це важливо. Що змусило тебе думати, що обидві Фундації – на Термінусі?
Вона злегка насупилася.
– Ну, це була леді Каллія. Я знала, що вона із Другої Фундації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Друга Фундація» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Пошукова експедиція фундації“ на сторінці 82. Приємного читання.