Розділ «Частина ІІ Пошукова експедиція фундації»

– О, прошу. Мені не терпиться послухати.

– Ну, в такому разі скажіть, наскільки добре ви знаєте власну доньку?

– Наскільки добре може одна людина знати іншу? Очевидно, що мої знання недостатні.

– Тож, виходячи із цього, мої знання такі ж неповні, як і ваші, але я, принаймні, мав можливість поглянути на неї свіжим поглядом. Пункт перший: вона страшенний романтик, єдина дитина відірваного від реальності науковця, яка виросла у нереальному світі пригодницьких відео та книго-фільмів. Вона живе у сповненій шпигунства й інтриг дивній ілюзії, яку сама ж і створила. Пункт другий: вона дуже розумна у цій сфері; принаймні, достатньо розумна, щоби нас перехитрувати. Вона ретельно підготувалася до того, щоби підслухати наші перші збори, і їй це вдалося. Вона ретельно розпланувала поїздку на Калган із Манном, і їй це теж вдалося. Пункт третій: вона обожнює свою бабусю – вашу матір, переможницю Мула.

Я поки що маю рацію? Тоді чудово. Далі, на відміну від вас, я отримав повний звіт від лейтенанта Діріджа, і, крім того, у мене доволі розгалужені джерела інформації на Калгані, і ці джерела перевірені. Наприклад, ми знаємо, що на зустрічі з лордом Калгана Гомір Манн отримав відмову на своє прохання зайти у палац Мула, а потім цю відмову було раптово скасовано після того, як Аркадія поговорила з леді Каллією, однією дуже хорошою подругою Першого Громадянина.

– Як ви все це дізналися? – перервав його Дарелл.

– Почнімо з того, що Манн був допитаний Діріджем у рамках поліцейської кампанії з пошуку Аркадії. Природно, що в нас є повна стенограма запитань і його відповідей.

І візьмімо саму леді Каллію. Пліткують, що Стеттін утратив до неї інтерес, але ці плітки не підтверджуються фактами. Вона не тільки залишається на своєму місці, не тільки може виступити посередником і перетворити відмову лорда Маннові на схвалення, а й навіть відкрито спланувати втечу Аркадії. Дивно, але дюжина солдатів, які охороняють маєток Стеттіна, засвідчила, що бачили їх разом минулого вечора, і проте вона й досі не покарана. Водночас слід підкреслити, що Аркадію шукали з усією старанністю.

– І який висновок напрошується із усього цього потоку суперечливої інформації?

– Утечу Аркадії було сплановано.

– Як я й казав.

– З одним лише уточненням: Аркадії має бути відомо, що все це сплановано. Така розумна дівчинка, яка бачила таємні змови повсюди, побачила й цю, відтак вирішила піти власним шляхом. Вони хотіли, щоб вона повернулася на Фундацію, а дівчинка натомість полетіла на Трентор. Але чому на Трентор?

– Ну, і чому ж?

– Бо саме туди втекла бабуся Бейта, її кумир, коли тій потрібно було сховатися. Свідомо чи несвідомо, Аркадія вчинила так само. Я навіть подумую, чи не втікає Аркадія від того самого ворога.

– Від Мула? – спитав Дарелл із прихованим сарказмом.

– Звичайно, ні. Сказавши «ворог», я маю на увазі ту психологічну силу, з якою вона не в змозі боротися. Вона втікала від Другої Фундації чи того її впливу, який відчула на Калгані.

– Про який вплив ви говорите?

– Ви вважаєте, що Калган застрахований від цієї всюдисущої загрози? Ми обидва тим чи іншим чином дійшли висновку, що втеча Аркадії була спланована. Правильно? Її шукали, знайшли і навмисно дозволили вислизнути завдяки Діріджеві. Завдяки Діріджеві, розумієте? Але чому це сталося? Бо він був нашою людиною. Але звідки вони про це знали? Вони ж не могли достеменно знати, що він виявиться зрадником. Га, доку?

– Тепер ви стверджуєте, що вони чесно хотіли її повернути. Відверто кажучи, Анторе, ви мене трохи втомили. Завершуйте свою думку, я хочу спати.

– Я швидко. – Антор поліз до внутрішньої кишені і витягнув звідти купку фотознімків. Знайомі криві енцефалографа. – Енцефалограма Діріджа, – безтурботно сказав він, – зроблена відразу ж після його повернення.