Розділ «Частина 3 Квеббін»

— Що ви хочете сказати? — поцікавився він. — Що я і Перлі не кращі за кількох скажених курей?

— Стеж, як із босом розмовляєш, Кембрі, — суворо мовив Фредді, ворушачи респіратором.

— Та в сраку того боса. Цю операцію закінчено .

Фредді підняв руку, наче збираючись розмазати Кембрі по спинці сидіння. Кембрі випнув огидне, перелякане обличчя, скорочуючи відстань.

— Ну давай, здорованю. Чи, може, спочатку хочеш перевірити руку, чи немає на ній порізів? Адже навіть маленької ранки буде достатньо.

Занесена рука Фредді застигла, затремтіла й повернулася на кермо.

- І якщо вже зайшла така розмова, Фредді, я б тобі порадив бути обережнішим. Коли гадаєш, що бос збирається залишати свідків, то ти божевільний.

— Так, божевільний, — задушевно мовив Курц і посміхнувся. — Багато фермерів божеволіють, принаймні раніше так було, до того як Віллі Нельсон, благослови Господь його золоте серце, став проводити «Допомогу фермерам»[180]. Мабуть, це через стреси. Бідолаха Ед Девіс загримів до лікарні для ветеранів — він воював у Другій світовій, — і незабаром після події з колодязями Франк Робертс продав свою ферму, переїхав до Вічито і влаштувався торговельним представником до «Елліс-Чалмерз»[181]. І жоден із колодязів не був отруєний. Він запросив санітарного інспектора взяти проби, і інспектор постановив, що вода в колодязі не заражена. Сказ таким шляхом не передається, сказав він. Хотів би я знати, чи передається так Ріплі.

— Хоча б називай це правильно, — мало не бризкаючи слиною, процідив Кембрі. — Це байрус .

— Байрус чи Ріплі — яка різниця? — знизав плечима Курц. — Ці хлопці намагаються отруїти наші колодязі. Отруїти наші дорогоцінні соки[182], як хтось сказав.

— Так вам начхати на це! — видав Перлі настільки уїдливо, що Фредді навіть здригнувся. — Ви про одне думаєте: як зловити Андергілла. — Помовчавши, він додав скорботним голосом: — Ви таки дійсно божевільний, босе.

— Овен! — скинувся Курц. — Мало не забув про нього. Де він, хлопці?

— Прямо попереду, — похмуро зронив Кембрі. — Застрягли в снігу.

— Чудесно! — скрикнув Курц. — Наздоганяємо!

— Не поспішайте фарбуватись і вбиратись, босе. Він зараз вибереться. У нього «Хаммер», такий самий як у нас. На такій машинці можна хоч крізь саме пекло прокотитися, якщо знаєш, що робиш, а він, схоже, знає.

— Шкода. Ми хоч трохи скоротили відстань?

— Трохи, — сказав Перлі, потім із гримасою болю на обличчі підвівся й випустив газ.

— Бляядь… — прошипів Фредді.

— Дай мікрофон, Фредді. Загальний канал. Наш друг Овен любить загальний канал.

Фредді простяг йому мікрофон на верткому кабелі, налаштував передавач, прикручений до приладової панелі, і сказав: