Визначні музеї України

Туристичне краєзнавство

У центрі заповідника "Чернігів стародавній" на стародавньому Валу (земляні укріплення давньоруського городища й князівського замку-дитинця) у респектабельній губенаторській будівлі початку XIX ст. знаходиться обласний історичний музей імені В. В. Тарнавського. Це один з найстаріших і найбагатших музеїв України, створений у 1896 р.

Засновником музею є відомий громадський діяч, колекціонер і меценат В. В. Тарнавський, який усе своє життя розшукував, рятував від нищення й збирав українські старожитності, предмети козацького побуту, археологічну колекцію. Усі ці скарби він у 1896 р. передав у дар рідному місту.

Зараз у фондах Чернігівського історичного музею нараховується понад 150 тис. експонатів, серед яких найціннішими є творіння українського золотарства ХУІІ—ХУІІІ ст., стародруки та археологічні колекції.

Окремим відділом Історичного музею є Музей народного декоративно-прикладного мистецтва Чернігівщини, який прославився найбільшою в Україні колекцією вишиваних рушників.

Чернігівський художній музей має унікальну збірку творів українського мистецтва XVII—ХУІІІ ст., а також полотна західноєвропейських і російських майстрів пензля.

Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця'9 створено 14 червня 1993 р. в історичному центрі Батурина, який у 1669—1708 рр. був столицею Гетьманщини та його околиць, із включенням місцевого історико-краєзнавчого музею, який міститься в будинку козацького Генерального судді В. Кочубея початку ХУЛІ ст.

У Батурині знаходилася резиденція гетьманів Д. Многогрішного, І. Самойловича та І. Мазепи. Саме з Батурина під урочисті марші виступило козацьке військо І. Мазепи на з'єднання з частинами шведської армії короля Карла XII. За підтримку українських державоборчих змагань, очолених гетьманом Іваном Мазепою, Батурин за наказом Петра І у 1708 р. було взято приступом й сплюндровано російською армією О. Меншикова. Така нелюдсько-кривава розправа над усіма мешканцями багатолюдної гетьманської столиці посіяла в душі сум'яття й стримала широкі верстви козацтва від збройної підтримки повстання І. Мазепи проти російської деспотії.

Зусиллями останнього гетьмана України Кирила Розумовського Батурин було відроджено з руїни. Упродовж 1760—1764 pp. він знову виконував функції гетьманської столиці. Але в 1764 р. указом російської імператриці Катерини II Гетьманщину було остаточно скасовано, а Батурин "подаровано" в приватне родове володіння графу К. Розумовському.

У славному Батурині понад широкоплесою р. Сейм збереглися собор Покрови Пресвятої Богородиці — заступниці українського козацтва, збудований у 1789 р. у стилі пізнього козацько* го бароко, палац останнього гетьмана України К. Розумовського, збудований упродовж 1799—1803 рр. за проектом італійського архітектора А. Рінальді у стилі класицизму, та гетьманська Воскресенська церква-усипальниця (1803 p.). Експозиція Батуринського історико-краєзнавчого музею знайомить із славними й драматичними подіями історії Гетьманщини та її останньої столиці, долями видатних козацьких чільників, предметами матеріальної культури козацької доби.

Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" займає історичний центр міста над Десною — літописної столиці Новгород-Сіверського князівства (з 1097 р.) — уділу князів династії Ольговичів і Давидовичів, одного з найдавніших міст краю (перша згадка датована 1078 p.). Назва музею-заповідника пов'язана з трагічним походом сіверського князя Ігоря Святославовича (1180—1198 pp.) на половців, оспіваному в "Слові о полку Ігоревім" — шедеврі давньоукраїнської творчості світового значення.

З подіями походу князя Ігоря знайомить експозиція музею "Слово о полку Ігоревім", археологічні знахідки епохи Київської Русі, документи та наукові дослідження пам'ятки давньоукраїнської писемності. Окремий відділ музею присвячений козацьким сторінкам історії краю, зокрема обставинам героїчної смерті славетного козацького полковника Івана Богуна у битві з поляками під стінами міста в 1664 р.

Архітектурним осередком заповідника є Спасо-Преображенський монастир, заснований у давньоруську добу (XII ст.) (рис. 8.18). До складу ансамблю монастиря входять Спасо-Преображенський собор, збудований у 1785—1787 pp. за проектом Дж. Кваренги, церква Святих Апостолів Петра і Павла (XVII ст.), церква Св. Іллі (1787 р.) та бурса (1657—1667 pp.).

Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському

Рис. 8.18. Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському

Місто Сосниця — батьківщина українського кінорежисера й письменника Олександра Довженка — лежить на півдорозі між Черніговом і Новгородом-Сіверським і тому включена у більшість туристичних маршрутів краем. У Сосниці в батьківській садибі з 1960 р. відкрито Літературно-меморіальний музей О.Довженка. Його експозиція знайомить з дитячими й юнацькими роками мислителя, його листами і рукописами, нагородами, фото й унікальними особистими речами.

Другим туристичним центром Чернігівщини за популярністю справедливо вважається Ніжин, в якому налічується понад 80 історико-архітектурних пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, містобудування, архітектури та культури. Одних лише культових споруд у місті було 36, у тому числі два монастирі. Серед збережених: п*ятиглавий собор Св. Миколая, побудований у 1668 р. в стилі козацького бароко, Благовіщенський собор (1716 р.) Благовіщенського монастиря, церква Ар-хістратига Михаїла (1731 р.), церква СвятоїТрійці (1733 р.), церква Св. Іоанна Богослова (1752 р.), Хрестовоздвиженська церква (1754 p.), Спасо-Преображенська церква (1767 р.), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1765 p.), Введенська церква (1775 р.) колишнього Введенського жіночого монастиря, церква Всіх Святих (1785 p.), церква Св. Василія (кінець XVIII ст,), Вознесенська церква (1824 р.)

Серед музеїв Ніжина визнаною популярністю серед туристів користуються краєзнавчий музей, картинна галерея, музей М. В. Гоголя, музей "Поштова станція", музей древньої і рідкісної книги, будівля однієї з перших аптек на лівобережній Україні фармацевта М. Лігди.

Ніжинський краєзнавчий музей знаходиться в купецькій садибі XIX ст., його фонди налічують 30 тис. експонатів, експозиція розміщена в п'яти залах. Представлені предмети від найдавніших часів (кам'яні знаряддя праці, фрагменти ліпної кераміки давніх слов'ян) до сьогодення. Особливу цінність мають колекції нумізматична, філателістична, орденів і медалей, українських вишиваних рушників XIX—XX ст., предмети козацької доби.

Відділ природи Ніжинського краєзнавчого музею має багаті геологічну й біотичну колекції. Неабияке зацікавлення викликають скам'янілості морських тварин крейдового періоду (віком понад 70 млн років), зокрема зуб з пащі морського хижака-динозавра (вагою 8 кг), кістки мамонта (віком 12 млн років) тощо, а також колекція опудал сучасних тварин Чернігівського полісся.

Музей "Поштова станція" відкритий у приміщенні найдавнішої та єдиної, що збереглася в Україні, поштової станції XVII ст. Його експозиція розповідає про розвиток поштової справи у періоди Київської Русі, Литовсько-Руської держави, Держави Війська Запорізького, Гетьманщини, УНР, знайомить з унікальними документами, пам'ятками історії й археології.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї України“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України
  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки