Визначні музеї України

Туристичне краєзнавство

Найбільший скансен України — Національний музей народної архітектури та побуту в Пирогово — вже був описаний вище, відомості про нього є також у Додатку 3 посібника. Зараз цей скансен відзначається найбільшою кількістю різноманітних анімаційних заходів, фольклорно-етнографічних фестивалів, святкувань та конкурсів-виставок. Скажімо, на базі п'яти кузнь музею у серпні щорічно організовується День коваля, на який з'їжджаються похизуватися своєю майстерністю кращі майстри ковальського мистецтва з усіх куточків України. Для туристів у дні цього "малого" фестивалю діють безкоштовні май-стер-класи з опанування азів ковальської справи. У Пирогово на виставки-ярмарки традиційно збираються члени Української спілки сільського зеленого туризму тощо.

При підготовці цього розділу ми обмежилися лише згадкою про унікальні зібрання музеїв столиці України, оскільки дуже детальна характеристика Києва, його музеїв і туристичних атракцій наведена в посібнику Є. В. Пайкової [19]; натомість більше уваги зосередили на описі музеїв Карпатського туристичного реґіону як таких, що експонують найбільш унікальні й багаті колекції шедеврів української етнокультурної спадщини.

Карпатський туристичний реґіон охоплює адміністративні області заходу України, в межах яких простягаються масиви Українських Карпат. До складу реґіону входять Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька й Закарпатська області.

На території Львівської області представлена низка музеїв, серед яких особливо слід виділити Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві, Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі", історико-краєзнавчий музей у Винниках, Стрийський краєзнавчий музей "Верховина".

Дрогобицький краєзнавчий музей "Дрогобиччина" — це один із значних науково-дослідних і культурно-освітніх закладів Львівщини. Створений у травні 1940 р. В основу фондів музею лягли колекції графа Лянцкоронського, Хирівської єзуїтської школи, а також окремі збірки колишніх Самбірського історико-етнографічного та Трускавецького природничо-етнографічного музею.

Музей "Дрогобиччина" має три відділи: відділ природи, історії, етнографії, відділ пам'яток дерев'яної архітектури, художній відділ.

Унікальним є відділ пам'яток дерев'яної архітектури. У найдавнішій частині Дрогобича, де колись зосереджувалися соляні промисли, збереглися дві видатні пам'ятки української дерев'яної архітектури Галицької школи. Зліва, на пагорбі, височить споруда церкви Св. Юра (1657 р.). Цей храм у розібраному вигляді перевезено з с. Надієво Івано-Франківської області і тут складено заново. А праворуч від нього — наметова будівля церкви Воздвиження Чесного Хреста (кінця XV ст.). Храми мають високу художньо-мистецьку цінність унікальних розписів інтер'єрів.

Церкви Св. Юра і Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі — кращі твори Галицької школи української дерев'яної архітектури.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка в Нагуєвичах відкритий в 1946 р. в рідному селі мислителя, у невеликому будиночку племінника письменника — Миколи Захаровича Франка. У 1951 р. експозиція була перенесена в більш просторе приміщення, де знаходиться і сьогодні. Музей Івана Франка у Нагуєвичах є філіалом Літературно-меморіального музею у Львові. У 1961 р. було побудовано нове приміщення музею, навпроти колишньої садиби батьків письменника. Матеріали експозиції музею розповідають про життя, діяльність і творчість мислителя — "титана думки і праці".

Художній музей Михайла Біласа в Трускавці відкрито 19 грудня 1992 р. Цей перший в Україні прижиттєвий музей митця світової слави відкрито саме в Трускавці, де автор живе сьогодні, і звідки його родовід.

Народний художник України М. Білас відомий нині як митець текстильної пластики на всіх континентах. Його ім'я записане у понад 100 виданнях та публікаціях різними мовами світу. Він творець чудових килимів, верет, гобеленів, ліжників, а також вишиваних серветок, доріжок, подушок, автор неперевершених сюжетних панно та аплікацій, іграшок, декоративних квітів.

"Скільки треба мати сонця в душі, тепла в серці й мудрості в руках, щоб виткати таке диво, таку радість для людей, таку неповторність — хай буде благословен Михайло Білас і всі, хто допомагає йому прийти до людей. Трускавець, а з ним і ціла велика Україна, має видатного митця", — написав Іван Драч.

Музей Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ відкритий 11 жовтня 1998 р. У залах музею експонувалися виставки ікон XVII—XX ст. (збірка музею Унівської лаври), виставка Ірини Сеник (Борислав) — багаторічного політв'язня, поетеси, вишивальниці, виставка "Патріарх Йосиф — громадянин, патріот, Ісповідник Віри" та ін.

Надзвичайно багатий музеями Івано-Франківський край. Серед всесвітньо прославлених музеїв області слід згадати такі:

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Утворений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб'ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. 31959 р. музей знаходиться в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розподілена на три відділи: природи, історії, народного мистецтва. Відділ природи знайомить з біотичним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. Унікальними є знахідки з розкопок княжого стольного граду Галича (нині села Крилос) — одного з найбагатших міст Європи в XI—ХШ ст. У відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, народний одяг, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, кераміка, вишивка тощо), зібрані з Галицького Подністров'я, Покуття і Гуцульщини. Загальнонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби XII—XIII ст., ікони XVI—XIX ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики.

Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу XVII ст. Цей музей е справжньою скарбницею образотворчого і народного мистецтва краю. Його колекція нараховує понад 15 тис. експонатів. Музей знайомить з унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків українського малярства: К. Устияновича, І. Труша, Я. Пстрака, Ю. Панькевича, О. Новаківського, О. Сорохтея, О. Кульчицької та ін., а також творами зарубіжних майстрів XVIII — першої половини XX ст.

Художній музей має два регіональні відділи: Музей-пам'ятку дерев'яної архітектури та живопису XVI—XVIII ст. у Рогатині та Художньо-меморіальний музей В, Касіяна у Снятині.

Є в Івано-Франківську й 1сторико-меморіальний музей Олекси Довбуша (рис. 8.21). Його архівні матеріали знайомлять відвідувачів з легендарною постаттю ватажка національно-визвольного руху карпатських опришків Олекси Довбуша. Крім того,

Сучасний вигляд фронтальної частини пам

Рис. 8.21. Сучасний вигляд фронтальної частини пам'ятки "Скелі Довбуша" з викутими печерами та слідами врубів фортифікаційних клітей та ґонтових дахів давньоруської фортеці XII—ХШ ст.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї України“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України
  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки