Використання замків і фортець у туризмі

Туристичне краєзнавство

Містобудівний розвиток населених пунктів, художньо-естетичне виховання суспільства не можливі без включення замків, фортець та монастирів у сучасне життя, надання доступу до пам'яток історії та культури широким верствам населення України та іноземним туристам.

Туристичну адаптацію оборонних споруд рідного краю необхідно здійснювати комплексно, "нанизуючи” всі варті уваги об'єкти у "намисто" екскурсійно-туристичних маршрутів комерційного та краєзначо-освітнього значення. Немало для цього в Україні вже зроблено за перше десятиріччя незалежності. Так, наприклад, нині активно функціонує й користується неабияким попитом серед європейських туристів національна система туристично-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича". Ця система охоплює 12 областей України: Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Херсонську, Черкаську,

Чернігівську та Київ. У межах національної системи "Намисто Славутича" розроблено туристично-екскурсійні маршрути за тематичними напрямами місцями, багатими на пам'ятки історії, культури, архітектури та природи, а також пов'язаних з життям і діяльністю видатних людей. Передбачено здійснення численних радіальних подорожей та екскурсій з основних пунктів цих маршрутів.

Зокрема, велике значення для розуміння витоків нашої держави у контексті загальноєвропейської історії має краєзнавче висвітлення періоду існування Київської Русі (IX—XIII ст.), яка помітно вплинула на історичний розвиток як України, так і Європи в цілому. "Намистом Славутича" охоплено унікальні давньоруські археологічні, історико-культурні, архітектурні пам'ятки X—XIII ст. у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Острі; пам'ятки археології у Києві, Переяславі-Хмельницькому, Чернігові та селі Білогородці (літописному Білгороді — резиденції князя Володимира Великого).

Наступним визначальним для історичного розвитку України був період національно-визвольної війни українського народу у XVII ст. та існування Козацької держави. Відтоді до нас дійшли численні пам'ятки: місця розташування Запорізьких Січей, а також пов'язані з головними битвами національно-визвольної війни 1648—1654 рр. під Жовтими Водами та Корсунем; колишні центри політичного життя України — гетьманські столиці Чигирин, Батурин і Глухів; місця, пов'язані з життям і діяльністю Б. Хмельницького та інших гетьманів України.

Комплексний характер охоплення туристичними маршрутами замків проілюструємо на прикладі основних туристично прибуткових "діамантів" "Золотої підкови Львівщини".

"Золота підкова" — це найприбутковіший комерційний маршрут замками України, пропонований усіма львівськими туристичними фірмами. Замковий тур зі Львова передбачає одноденну кільцеву мандрівку до найбільших оборонних споруд Львівщини: Олеського, Підгорецького, Свіржського, Золочівського, Старосільського замків та Високого замку Львова.

Олеський замок — це видатна пам'ятка архітектури та історії XII—XVIII ст. (рис. 5.34, рис. 5.35). У XIV ст. це була могутня давньоруська фортеця. Перша згадка про замок в історичних джерелах припадає на 1327 р. У XV—XVI ст. замок став магнатською резиденцією і в 1620-х рр. був перебудований у дусі італійського

ренесансу. У 1629 р. тут народився король Ян III Собєський, котрий пізніше часто тут мешкав і зібрав численні твори мистецтва. У XVIII ст. замок належав магнатам Жевуським. Кінець XVIII — початок XIX ст. — це період руйнування та занепаду замку. Дві світові війни довершили цю згубну справу. Після реставрації 1966—1976 рр. тут було створено музей-заповідник Львівської галереї мистецтв. У цьому музеї зібрано сотні унікальних творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва ХП—XIX ст. Серед них ікони, портрети, натюрморти, великі батальні полотна (зокрема, "Битва під Віднем" М. Альтомонте, 1692 р.), меблі, шпалери, значна колекція дерев'яної скульптури Львівської школи XVI—XVIII ст. Біля замку знаходиться пристосований для музейних потреб колишній монастир капуцинів. Замок і монастир оточені мальовничим ландшафтним парком XVIII ст.

Одеський замок

Рис. 5.34. Одеський замок

Інтер

Рис. б.35. Інтер'єри Одеського замку

Підгорецький замок — це визначна пам'ятка пізньоренесансної архітектури (рис. 5.36). Замок розташований у Бродівському районі недалеко від Олеська. Збудував його на замовлення великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського італійський архітектор Андреадель Аква в 1635—1640 рр., а оборонні бастіони твердині проектував французький військовий інженер Г. Л. де Боплан. Пізніше власниками Підгорецького замку були король Ян III Собєський, династії магнатів Радзивілів, Живу-ських.

Підгорецький замок

Рис. 5.36. Підгорецький замок

До замкового ансамблю входять: ренесансний палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами і ровами, бароковий костел (1752—1766 рр., архітектор К. Романус), в'їзна брама та чудовий "італійський" парк XVIII ст. зі старими липами. Підгорецький замок зараз повністю реставрується і є філіалом Львівської галереї мистецтв.

Свіржський замок — найатракційніший класично-лицарський мінізамок у Перемишлянському районі на узвишші Свіржа над річкою та озером. Свіржський замок збудований у XVI ст. Він належав родинам Свірзьких та Ценерів. Біля замку, гарно відреставрованого і пристосованого для відпочинку, знаходиться ренесансний костел 1541 р. (рис. 5.37).

Свіржський замок

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Використання замків і фортець у туризмі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі
  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України

  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки