Музей народного месника Устима Кармалюка діє також на батьківщині героя — ус. Кармалюкове Жмеринського району. Устим Кармалюк є для подолян тим, ким Олекса Довбуш для мешканців карпатського реґіону України. Експозиція сільського музею знайомить зі сторінками біографії народного героя та офіційними документами, які оповідають про його звитяги й месницьку боротьбу з тими, хто "пив кров" з жил простого люду.
Хмельниччина репрезентована цілою низкою музеїв (11 державних і 211 недержавних), серед яких визнаною популярністю серед туристів користуються: Хмельницький обласний краєзнавчий, Хмельницький літературно-художній, Музей історії міста Хмельницького, Державний історико-культурний заповідник "Самчики" в Самчиках Старокостянтинівського району, Старокостянтинівський краєзнавчий, Музей історії Во-лочиського району, Музей історії Дунаєвецького району, Музей історії Славутського району, Кам'янець-Подільська картинна галерея, Меморіальний музей поетеси Анни Ахматової тощо.
Справжніми туристичними "мекками" краю є Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (рис. 8.16) та Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця.
Музей-заповідник в Кам'янці-Подільському є одним з найдавніших музеїв України, який започаткований 30 січня 1890 p., коли в місті було засновано Єпархіальне сховище старожитностей. Біля витоків музею стояли такі відомі вчені, як А.Антонович, М. Грушевський, М.Петров, Ю. Сіцінський. Державний історико-культурний заповідник на базі Єпархіальних старожитностей створено у 1927 р. Фонди музею нараховують понад 111 тис. експонатів. Чільне місце належить археологічним знахідкам, колекціям ікон та хрестів, витончених
Рис. 8.16. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець"
мармурових скульптур роботи італійських ваятелів XVIII — початку XX ст., порцелянової кераміки та творів образотворчого мистецтва минулих століть.
Щороку музейні експозиції заповідника відвідує близько 100 тис. туристів.
Нині Кам'янець-Подільський музей має шість відділів. Головним заповідним об'єктом є Стара фортеця — пам'ятка фортифікаційного мистецтва XII—XVIII ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. А в приміщеннях на території фортеці розташований відділ етнографії, де представлено такі унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивку та ткацтво, різьблення з дерева, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають відвідувачам змогу наочно уявити розвиток ремесла й обрядовість з найдавніших часів до наших днів.
В експозиції художнього відділу представлені твори західноєвропейського та російського мистецтва XVIII—XX ст. Окреме місце відведено виставці полотен сучасних художників Поділля.
У будинку Ратуші — пам'ятці архітектури XV—XVIII ст. — функціонують виставкові зали, де проводяться виставки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, а в її підземеллях відтворена експозиція з історії судочинства на Поділлі у XVI—XVII ст.
У вірменському торговому домі — пам'ятці архітектури XVII ст. — діє відділ археології, де експонується понад 1 тис. старожитностей, знайдених на Поділлі. У музеї відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі ранньо-землеробських Буго-Дністровської й Трипільської культур, пам'ятки скіфів-орачів і слов'ян. Окрасою відділу археології є високохудожні пам'ятки розвинутої Черняхівської культури антів — творців грандіозної оборонної системи Троянових валів. Велику історичну цінність складають римські монети III—І ст. до н. е., польські монети XVII—ХУЛІ ст., ордени та медалі Російської імперії.
Меджибізький реґіональний історико-етнографічний музей-фортеця є складовою Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж". Тут зібрані унікальна колекція кераміки Черняхівської культури антів III—V ст., жіночі прикраси
доби Київської Русі, ікони, вишивки. Поряд з Меджибізькою фортецею, на старому кладовищі, знаходиться могила засновника хасидизму — Баал Шем Това. Щорічно музей відвідують понад 10 тис. екскурсантів, серед яких чимало паломників-хасидів.
Хмельницький обласний краєзнавчий музей відкритий у 1929 р. Його фонди нараховують 59 тис. експонатів, серед яких — 8 скарбів середньовічних монет (в основному, польсько-литовських), 4 скарби ювелірних виробів періоду Київської Русі, колекції тканин, меблів, ікон, стародруків, зброї різних періодів історії. Варта уваги значна колекція української порцеляни кінця XIX — початку XX ст.
Хмельницький обласний художній музей створений у 1986 р., його колекція нараховує близько 8 тис. мистецьких творів. Експозиція знайомить з творчістю сучасних українських художників.
Серед "малих" музеїв області згадаємо літературні музеї: поетеси Анни Ахматової у Слобідці Шелехівській Деражнянського району на батьківщині її матері І. Горенко та поета-байкаря Л. Глібова у Чорному Острові, який у 1855—1858 рр. тут жив і працював (викладав географію у дворянському повітовому училищі).
Чекає на історико-меморіальне й анімаційне відродження з "забуття" Поле Пилявецької битви козацьких військ під проводом Б. Хмельницького з польською армією у вересні 1648 р., нині тут лише упорядкована могила сподвижника Б. Хмельницького — уманського полковника Івана Ганжі.
Тернопільщина — один з найбагатших осередків музейництва України. Серед туристично найпринадніших музеїв області слід назвати: Тернопільський краєзнавчий, Тернопільський художній, Обласний історико-меморіальний музей політв'язнів, Музей "Зборівська битва" у Зборові, Борщівський краєзнавчий, Бережанський краєзнавчий, Бережанський музей книги і Меморіальний музей Богдана Лепкого, Бучацький краєзнавчий, Кременецький краєзнавчий, Гусятинський краєзнавчий, Заліщицький краєзнавчий, Збаразький краєзнавчий, Чортківський краєзнавчий, Шумський краєзнавчий, Денисівський краєзнавчий, Музей історії християнства в Почаєві, Копичинецький музей театрального мистецтва, Меморіальну садибу-музей Леся Курбаса в Старому Скалаті Підволочиського району, Меморіальний музей Уласа Самчука в Телявці Шумського району, Меморіальний музей Соломії Крушельницької у с. Біла Тернопільського району, Етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка у Велесневі Монастирського району, Меморіально-художній музей І. Хворостецького в Почаєві, Меморіальний музей О. Неприцького-Грановського тощо.
Одним з кращих в Україні є Кременецький краєзнавчий музей, розташований у приміщенні колишньої Волинської духовної консисторії. Виник він за польського врядування у 1937 р. і спочатку називався Мигешп Вевега. Зараз фонди музею нараховують близько 65 тис. експонатів, що знайомлять з природою, матеріальною і духовною культурою та етнографічними особливостями Південної Волині. Експозиція Кременецького музею розгорнута в 10 залах. Тут представлені ентомологічні, палеонтологічні, археологічні, нумізматичні колекції, старовинна зброя, предмети побуту, вироби майстрів народної творчості, першодруки творів польського поета Ю. Словацького, особисті речі українського композитора М. Вериківського, полотна Ж. Сафонова, А. Лазарчука, В. Галімського та інших відомих митців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї України“ на сторінці 6. Приємного читання.
