Висновки

Туристичне краєзнавство

• 1. Термін "краєзнавство" з кінця XIX ст. досить часто трапляється в науковій і науково-популярній літературі. Фундаторами наукового краєзнавства стали І. Я. Франко та С. Л. Рудницький. Заслугою останнього є класифікація краєзнавства на загальне (інтеґральне) й тематичне (історичне, літературне, етнографічне тощо). Серед сучасних учених найбільший вклад у розробку теорії національного краєзнавства внесли Я. І. Жупанський, П. Г. Шищенко, О. Т. Діброва, М. Ю. Костриця, М. П. Крачило, В. П. Круль, М. Т. Янко та ін.

• 2. Сучасні українські вчені Я. І. Жупанський і В. П. Круль розглядають національне краєзнавство як цілісну систему, яка функціонує у світі тримірних моделей, утворених компонентами:

  – простору (географічне краєзнавство);

  – часу (історичне краєзнавство);

  – соціуму (соціальне краєзнавство).

Усі названі компоненти притаманні туристичному краєзнавству. Таким чином, туристичне краєзнавство виступає одним із стрижневих напрямів національного краєзнавства.

• 3. Туристичне краєзнавство формується на стику географічного, економічного, історичного й етнологічного краєзнавства, а також туризмознавства і рекреалогії шляхом міждисциплінарного синтезу їх теоретико-методологічних і прикладних напрацювань. Основним об'єктом туристичного краєзнавства виступає, у широкому розумінні, рекреаційно-туристичний потенціал території, а у вузькодисциплінарному вимірі — рекреаційно-туристичний комплекс (РТК) рідного краю. Предметом дослідження туристичного краєзнавства виступають окремі складові туристично-рекреаційного потенціалу краю — природні рекреаційні ресурси (мінеральні води, клімат, озера й ін.), ступінь їх освоєння і характер експлуатації, пам'ятки історії і культури, туристичні заклади та інші об'єкти туристичної інфраструктури, а також різноманітні аспекти розвитку туристичного руху в краї,

• 4. У туристично-краєзнавчих студіях застосовують такі методи дослідження: літературний, статистичний, візуальний (спостереження), картографічний, анкетний, польових досліджень, математичного і ГІС-моделювання, описовий метод та ряд інших.

Рекомендована література

• 1. Всеукраїнська спілка краєзнавства: матеріали та документи. — К.: Рідний край, 1997.

• 2. Географічна енциклопедія України: УЗ т. — К.: Українська енциклопедія, 1990. — Т. 2. — С. 208—209.

• 3. Демідієнко О.Я,, ІоноваО.М., Кузнецова В. І. Основи краєзнавства. — К., 2001.

• 4. Енциклопедія українознавства: У11 т. / Під ред. проф. В. Ку-бійовича. — Л., 1994. — Т. 3. — С. 1159—1160.

• 5. Жупанський Я. І., Круль В. П. До питання про географічні засади сучасного національного краєзнавства // Український географічний журнал. — 1993. — № 3. — С. 52—55.

• 6. Жупанський Я., Круль В. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. — 1994. — № 1—2. — С. 3—6.

• 7. Захаров С. Функції, етапи, стадії географічного краєзнавства // Географія та основи економіки. — 1999.

• 8. Історичне краєзнавство в Українській PCP / П. Т. Тронь-ко, В. О. Гербик, О. І. Лугова та ін.; відп. ред. П. Т. Тронько. — К.: Наукова думка, 1989.

• 9. Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. — 2000. — № 1. — С. 31—32; №2. — С. 34—36.

• 10. Костриця М. Географічне краєзнавство: актуальні питання теорії // Географія та основи економіки в школі. — 1999. — №3. — С. 35—37.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки
  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України

  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки