Статистика туристських потоків

Міжнародний туризм і сфера послуг

Кількість прибуттів (вибуттів) є основним показником, що характеризує туристичний рух. Прибуття (вибуття) враховуються в абсолютному вираженні у формі кількості поїздок за той чи інший відрізок часу. Однак абсолютні показники туристських потоків не дають підстав судити про туристську активність, оскільки вони залежать від загальної чисельності населення. Тому для оцінки інтенсивності туристських обмінів кількість прибуттів (вибуттів) розраховується на 100 осіб населення, тобто виражається як відносна величина.

За даними UNWTO, на 100 осіб припадає в середньому 10 поїздок. В окремих регіонах цей показник суттєво відрізняється від середньосвітового (від 0,5 прибуттів на 100 осіб населення в Центральній Африці і Південній Азії до 40 — у Карибському басейні та Океанії).

Найвища туристська активність спостерігається в Європі. В усіх субрегіонах — Західній, Північній, Південній, Центральній і Східній Європі — кількість прибуттів, а також поїздок за кордон у розрахунку на 100 осіб значно перевищують середньосвітові показники. Максимальним показник прибуттів є в Південній і Західній Європі — понад 60 прибуттів на 100 осіб, для поїздок за кордон у Північній і Західній Європі — понад 70 вибуттів на 100 осіб.

Поряд із кількістю прибуттів (вибуттів) у статистиці туристських потоків використовується інший показник — тривалість перебування, що вимірюється в годинах для одноденних поїздок і ночівлях, або туро-днях.

Ночівлею вважається одна доба, проведена одним туристом у певній країні (місці призначення).

Тривалість перебування всіх туристів у країні протягом визначеного тимчасового періоду, тобто загальна кількість ночівель, або туроднів (Т), розраховується за формулою

Облік ночівель лише на перший погляд видається простим. Тим часом можна навести чимало ситуацій, які важко кваліфікувати навіть досвідченим фахівцям. Наприклад, чи здійснює ночівлю автомобіліст, який подорожує і зупиняється в мотелі на кілька годин, щоб прийняти душ, відпочити й того ж дня знову вирушить у дорогу? А що можна сказати про людину, яка, відвідавши родичів (за межами свого звичного середовища перебування), повертається додому після опівночі? Для відповіді на ці та інші подібні запитання UNWTO рекомендує послуговуватися двома критеріями: дати прибуття до місця призначення і вибуття з нього повинні бути різними, а подорожани — фактично ночувати в час відсутності на постійному місці проживання.

Залежно від тривалості перебування (кількості ночівель) виокремлюють кілька сегментів ринку подорожей. Короткотривалі поїздки (1—3 ночівлі) використовуються для відпочинку і розваг у вихідні та святкові дні, а також з діловими цілями. До другої групи (4—7 ночівель) належать поїздки з різними мотивами, які здійснюють переважно в час додаткової відпустки. Цей сегмент ринку розвивається випереджальними темпами. До середньотривалих поїздок (8—28 ночівель) відвідувачі вдаються, перебуваючи у тривалій відпустці, переважно для відпочинку. Нарешті, поїздки тривалістю 29—91 і 92—365 ночівель належать до довготривалого туризму. Одні люди, переважно економічно неактивні, використовують їх для відпочинку, розваг і лікування, інші — з діловими і професійними цілями (монтаж устаткування, навчання за кордоном тощо).

Статистичні відомості про ночівлі групуються за календарними місяцями, типами і категоріями засобів розміщення, а також за територіальною ознакою. Тривалість перебування туристів неоднакова залежно від місця призначення (країни). Відмінності зумовлені туристичною спеціалізацією країни, що приймає (діловий туризм чи подорожі з метою відпочинку і розваг), цінами на її внутрішньому ринку, характером туристських потоків (транзитні чи кінцеві), віддаленістю від основних ринків виїзного туризму та іншими факторами.

На відміну від статистики прибуттів, що формує загальне уявлення про обсяг туристських потоків, статистика тривалості перебування характеризує туристичні подорожі кількісно та якісно.

Статистична інформація про транзитні та кінцеві поїздки використовується при вивченні попиту різних груп туристів на послуги розміщення.

Описані показники туристських потоків застосовуються при статистичному обліку не тільки іноземних туристів, а й місцевого населення, що виїжджає за кордон чи подорожує в межах своєї країни. Тим самим забезпечується зіставлення баз даних в'їзного, виїзного і внутрішнього туризму.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Статистика туристських потоків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. ТУРИЗМ ЯК БАГАТОГРАННЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Мотиви і цілі подорожей

  • Внутрішній туризм

  • Діловий туризм

  • Масовий та елітарний туризм

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Становлення туристичного бізнесу

  • Туризм як галузь індустрії

  • Розділ 3. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Фактори розвитку міжнародного туризму

  • Соціодемографічні зміни

  • Значення міжнародного туризму

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

  • Основні міжнародні туристичні організації

  • Розділ 5. РИНОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму

  • Південна Азія

  • Методи вивчення туристичного попиту

  • Некаузальні моделі

  • Сегментація попиту на послуги туризму

  • Вік

  • Сучасні тенденції туристичного попиту

  • Розділ 6. ГЕОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ

  • Географія світових туристських потоків

  • Туризм із метою відпочинку і розваг

  • Америка

  • Азійсько-Тихоокеанський регіон

  • Спортивний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Діловий туризм

  • Конгресово-виставковий туризм

  • Інсентив-туризм

  • Лікувально-оздоровчий туризм

  • Америка

  • Релігійний туризм

  • Центри християнського паломництва

  • Центри паломництва мусульман

  • Екскурсійний туризм релігійної тематики

  • Розділ 7. ІНДУСТРІЯ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Особливості туріндустрії

  • Туристичний кругообіг

  • Транспортні перевезення

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Водний транспорт

  • Повітряний транспорт

  • Заклади розміщення туристів

  • Підприємства харчування

  • Розрізняють кілька видів кафе

  • Кейтеринг

  • Інформаційно-екскурсійне обслуговування

  • Методика інформаційно-екскурсійної роботи

  • Анімаційні послуги

  • Дозвілля в туристичних комплексах і готелях

  • Музеї як центри організації дозвілля

  • Організація дозвілля у парках

  • Туроператори і турагенти

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму

  • Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах

  • Угорщина

  • Сертифікація і стандартизація

  • Ліцензування як форма державного регулювання туризму

  • Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності

  • Туристична політика держав

  • Правова основа туристичного бізнесу в різних країнах

  • Професійні туристичні об'єднання

  • Розділ 9. ТУРИСТИЧНІ ФОРМАЛЬНОСТІ

  • Поліцейські формальності

  • Паспортні формальності

  • Візові формальності

  • Шенгенська віза

  • Митні формальності та валютний контроль

  • Медико-санітарні формальності

  • Формальності безпеки

  • Страхування

  • Медичне страхування туристів

  • Майнове страхування

  • Розділ 10. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

  • Принципи класифікації туристичних ресурсів

  • Природно-кліматичні туристичні ресурси

  • Історико-культурні туристичні ресурси

  • Соціально-економічні туристичні ресурси

  • Розділ 11. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Концепція статистики міжнародного туризму

  • Основні статистичні одиниці туризму

  • Статистика туристських потоків
  • Статистика туристичних доходів і витрат

  • Доходи від міжнародного туризму

  • Організація і методи статистичного обліку

  • Розділ 12. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Обмежувальні фактори

  • Туристичний продукт

  • Туристичне споживання

  • Туристичні експорт та імпорт

  • Коефіцієнт доходу від туризму

  • Розділ 13. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Особливості менеджменту в туризмі

  • Франшиза (франчайзинг) в готельній справі

  • Структура, напрями й види менеджменту

  • Функції менеджменту

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища в туризмі

  • SWOT-аналіз у туризмі

  • Розділ 14. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Підстави застосування маркетингу в туризмі

  • Елементи та основні інструменти

  • Територіальний маркетинг

  • Аналіз ринку міжнародного туризму

  • Збутові території

  • Мотиваційні, психологічні критерії

  • Маркетингове планування

  • Розробка нового туристичного продукту

  • Структура послуг

  • Ціни на туристичні послуги

  • Рівень і динаміка конкурентних цін

  • Просування туристичного продукту на ринку

  • Вибір каналів просування і рекламоносіїв

  • Зв'язки з громадськістю

  • Розподіл і збут турпродукту

  • Внутрішній маркетинг

  • Розділ 15. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання

  • Сучасний стан системи "Amadeus"

  • Нові можливості системи "Galileo"

  • Інтеграція глобальних дистриб'юторських систем в Інтернеті

  • Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті

  • Структура та властивості туристичних сайтів

  • Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ