У Греції користується популярністю "буквена" система класифікації, хоча на фасадах грецьких готелів можна побачити й звичні "зірки". Усі грецькі готелі поділяють на чотири категорії: А, В, С, D. Готелі категорії А відповідають чотиризірковому рівню, В — тризірковому, С — двозірковому, D — однозірковому. Готелям вищого класу часто присвоюється категорія "люкс". Але, незважаючи на таку класифікацію, засоби розміщення, які належать до однієї категорії, суттєво відрізняються між собою.
Оригінальну систему застосовують англійці. Класифікаційна схема готельного ланцюга "AA-Hotel" багатопрофільної організації АА ("Automobile Association Development Limited") передбачає групування готелів за п'ятьма категоріями (від 1-ї до 5-ти зірок), класифікацію ресторанів ~ від 1-ї до 5-ти "розеток", класифікацію придорожніх готелів, фермерських будиночків — від 1-ї до 5-ти Q (від англ. quality — якість). Оскільки кількість "зірок" не має прямого зв'язку з якістю обслуговування, а швидше вказує на різний тип готелів і ступінь їхньої забезпеченості послугами і зручностями, для кожної категорії готелів вводять показник якості у відсотках від певного еталону, причому цей показник може коливатися від 50 (мінімум, за нижчого показника готель переходить у нижчу категорію) до 80 % (максимум, за вищого показника готелю присвоюється спеціальний знак — "червоні зірки").
При визначенні показника якості враховуються рівень сервісу та гостинність, професіоналізм, ввічливість і люб'язність персоналу, охайність, якість номерного фонду та громадських зон, якість харчування, загальне враження від готелю. Варто зазначити, що якість харчування є дуже важливим показником. Наприклад, щоб одержати вищу оцінку, готель повинен не тільки відповідати вимогам своєї категорії, а й мати не менше двох "розеток" за ресторан. Результати класифікації публікуються в щорічних збірниках. За такої організації класифікаційної роботи в Англії споживачу легко обрати необхідний йому готель.
У США, на відміну від інших країн, немає офіційно затвердженої урядом класифікації готелів, за комфортабельністю їх поділяють на п'ять категорій. Готелі в США також можна класифікувати за місцем розташування, цінами і типами послуг, які вони пропонують. Залежно від місця розташування готелі можуть називатися центральними (розташовані в центрі міста), курортними (в курортній місцевості), казино (у центрах ігорного бізнесу), аеровокзальні (у районі аеропорту), автомагістральні (на автомагістралі). Є й інші критерії класифікації, наприклад, умови користування: таймшер, кондомініум, для тривалого проживання, для проведення конференцій тощо. Вищий статус готелям присуджують дві організації: ААА ("American Automobile Association"), її найвищою оцінкою є "п'ять діамантів", і "Mobile Travel Guide" — п'ять зірок. Із більш ніж 21 тис. готелів вищої категорії п'ятизірковим статусом відзначено тільки 35 (менше 2%).
Готельна база Італії представлена 40 тис. готелів, розкиданих по всій країні. Класифікація італійських готелів є досить заплутаною, хоча туристи нерідко можуть побачити над входом у готель і звичні "зірки". Офіційної "зіркової" шкали в країні немає. Відповідно до усталених в Італії норм готелі диференціюються за трьома категоріями. Перша категорія умовно відповідає рівню чотирьох зірок, друга — трьох, третя — двох зірок. До відмінних ознак італійських готелів варто віднести їхні невеликі розміри (50—80 номерів). Як правило, маленькі готелі рідко претендують на високу категорію і відповідають двозірковому рівню, хоча на альпійських курортах трапляються невеликі готелі, оснащеність і рівень обслуговування яких відповідають найвищим вимогам. Чотиризіркові готелі відрізняються від тризіркових більшою комфортністю. Деякі недоліки італійських готелів цілком компенсуються перевагами, до яких можна віднести велику кількість добре обладнаних конференц-залів.
Ізраїль володіє висококласним курортно-готельним комплексом на берегах Середземного і Червоного морів. Кількість готелів постійно збільшується, а "зіркову" класифікацію, якою там користувалися ще сім-вісім років тому, анульовано. Замість неї готелі диференціюють за трьома категоріями. Проте співробітники турфірм для зручності клієнтів продовжують оцінювати готелі Ізраїлю за "зірковою" шкалою. У тризіркових готелях Ізраїлю, незважаючи на їхню відому скромність, клієнти мають можливість одержати мінімально необхідний для повноцінного відпочинку набір послуг. Чотиризіркові готелі відрізняються від тризіркових не тільки комфортом, а й кращим місцем розташування і більш високим рівнем обслуговування. Готелі вищої категорії відрізняються особливим шармом і аристократизмом, відповідають усім необхідним вимогам.
В Іспанії існує градація засобів розміщення за категоріями:
• готелі п'яти категорій (від 1-ї до 5-ти зірок);
• будинки готельного типу, бунгало тощо чотирьох категорій (від 1-ї до 4-х зірок);
• заїжджі двори трьох категорій (від 1-ї до 3-х зірок);
• пансіони трьох категорій.
Крім того, існують державні підприємства прийому туристів, підпорядковані державному міністерству туризму. Вони розташовані здебільшого в мальовничих районах країни, де майже немає інших можливостей для розміщення приїжджих. До таких підприємств належать старі фортеці, замки і палаци, обладнані як готелі "люкс".
Отже, для кожної країни характерна своя класифікація готелів, тону навіть готелі, які належать до однієї категорії, але розташовані в різних державах, суттєво відрізняються між собою.
Згідно з документом UNWTO "Міжрегіональна гармонізація критеріїв готельної класифікації на основі класифікаційних стандартів, схвалених регіональними комісіями" (Мадрид, листопад 1989 p.), окрім готельних категорій (від 1-ї до 5-ти зірок), за рахунок збільшення кількості параметрів, які оцінюються, і більш чіткої їхньої градації, існує поділ на класи: Т (Tourist), ST (Super Tourist), F (First), SF (Super First), L (De Luxe). При цьому вимоги до класів, природно, залежать від категорій, і для різних категорій готелів вимоги до того самого класу є неоднаковими. За такої структури класифікаційних вимог існує досить чітка кореляційна залежність між категорією і класом готелю: De Luxe — п'ять зірок, Super First — чотири зірки тощо.
В Україні налічується понад 4,5 тис. засобів розміщення (готелів, пансіонатів, санаторіїв, баз відпочинку тощо), які загалом надають 620 тис. місць для туристів. Це вкрай мало для туристично привабливої європейської держави.
Склад приміщень готелю. За функціональним призначенням у готелі виділяють групу приміщень вестибюля, житлову частину, приміщення для харчування гостей, приміщення торгово-побутового обслуговування, приміщення для розваг, приміщення для занять спортом, службові та побутові приміщення, технічні приміщення.
Однією з найвідповідальніших частин готелю є група приміщень вестибюля, оскільки саме тут зустрічають і проводжають гостей. Житлова частина готелю складається з місць для ночівлі осіб, що приїжджають
(номери) та допоміжних приміщень для підтримання чистоти в номерах.
До приміщень харчування належать ресторани, бари, кафе та інші підприємства, в яких туристи можуть не тільки харчуватися, а й спілкуватися та розважатися.
Приміщення розважального призначення є досить різноманітними за складом. До них належать кіноконцертні, банкетні, танцювальні зали. Спортивні споруди представлені басейнами, спортзалами та ін. Конференц-зали" виставкові зали використовуються для ділових зустрічей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заклади розміщення туристів“ на сторінці 3. Приємного читання.
