• 3.2. Міжміські та міські автобуси, інший громадський автодорож ній транспорт
• 3.2.1. Регулярний транспорт, чи транспорт, який працює за розкладом
• 3.2.2. Туристичний, або чартерний, транспорт, який не підкоряється розкладу
• 3.3. Приватні автотранспортні засоби
• 3.4. Прокат автотранспортних засобів
• 3.5. Інші засоби сухопутного транспорту
Ця класифікація запроваджена для потреб уніфікації збору, надання й узагальнення транспортно-туристичної інформації державами, для статистичних потреб міжнародних органів статистики, насамперед у межах UNWTO й ООН. В основу класифікації покладено положення про те, що такий феномен сучасного суспільного і державного устрою та господарства, як туризм, розглядається одним з головних факторів мобільності — у більшості країн на туризм припадає більше половини загального обсягу транспортних витрат.
Згідно з міжнародною класифікацією, транспортні засоби у туризмі розглядаються на двох рівнях: перший рівень (розряд) становить транспортні шляхи, другий — засоби транспорту (за групами). Міжнародні експерти зі статистики туризму рекомендують деякі групи засобів транспорту поділяти на комерційні та приватні. Якщо ж турист використовує кілька видів транспорту, органам міжнародної статистики кожної країни рекомендується виділяти основний засіб транспорту, визначаючи його за способом пересування для подолання найбільшої відстані.
У розділі "Повітряний транспорт" категорія "Рейси, що відбуваються згідно з розкладом" належить до регулярних маршрутів, які виконуються за регулярним розкладом. У тому ж розділі категорія "Рейси, що відбуваються не за розкладом" включає в основному чартерні поїздки, а також регулярні чартерні рейси, пов'язані з поїздками туристів у періоди масових відпусток.
У розділі "Водний транспорт" категорія "Пасажирські лінії і пороми" відповідає поняттю "Рейси, що відбуваються згідно з розкладом". Категорія "Круїзи" обслуговується морськими та річковими суднами, призначеними для розміщення великої кількості туристів і пасажирів у курортній обстановці з метою подорожі мальовничими місцями чи до відомих курортних центрів. Категорія "Інші водні перевезення" включає в основному орендовані судна з екіпажем чи без нього. Особливістю цього розділу, який характеризує водний транспорт загалом, є те, що в більшості випадків перелічені засоби транспорту водночас служать засобами розміщення.
Категорія "Залізничний транспорт" розділу "Сухопутний транспорт" охоплює пасажирські та туристичні перевезення на міжміському та міжнародному залізничних маршрутах. Найчастіше при залізничних перевезеннях засіб транспорту (вагон) служить водночас місцем для ночівлі. Подальшу класифікацію цієї категорії національні органи статистичної реєстрації здійснюють залежно від типу квитка, який придбав мандрівник.
Категорія "Міжміські та міські автобуси, інший громадський автодорожній транспорт" цього ж розділу "Сухопутного транспорту" включає транспортне обслуговування, яке здійснюється як за розкладом, так і без нього. До цієї категорії входять перевезення транспортними автодорожніми засобами, місткість яких понад вісім осіб, тобто автобусами, трамваями та тролейбусами. "Приватні автотранспортні засоби" — це автомашини, мікроавтобуси, автофургони, інші транспортні автодорожні засоби місткістю до восьми місць сидіння, що перебувають у власності чи орендовані мандрівниками. До категорії "Прокат автотранспортних засобів" належать ті ж автотранспортні засоби, що і до попередньої категорії, але при цьому конкретний транспортний засіб мандрівнику здає в оренду комерційна організація. Крім того, ця категорія охоплює прокат автомашин із водієм чи без водія і послуги таксі. Категорія "Інші засоби сухопутного транспорту" охоплює всі перевезення на транспортних засобах без двигуна чи за допомогою тварин, а також пересування пішки.
Загалом ця міжнародна класифікація має загальний рекомендаційний характер і використовується винятково для збирання статистичної інформації, узагальнення й групування з метою аналізу, дослідження і порівняння, визначення тенденцій розвитку і стану транспортного сектору туризму.
Система регламентації перевезень різними видами транспорту у світовому масштабі почала формуватися після Другої світової війни, з моменту створення ООН. У межах ООН дотепер працюють п'ять регіональних комісій (для Європи, Азії і Тихого океану, Африки, Західної Азії, Латинської Америки), що сприяють соціальному та економічному розвитку регіонів і зміцненню економічних відносин країн кожного регіону між собою й з іншими країнами. Комісії вивчають соціально-економічні проблеми своїх регіонів, у тому числі транспортні, й дають необхідні рекомендації урядам держав-членів і спеціалізованих установ, а також беруть участь у виконанні різних проектів розвитку.
Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН, одна з найбільш відомих регіональних комісій ООН, представлена комітетами, підкомітетами, радниками і робочими групами, серед яких важливу роль виконує Комітет з внутрішнього транспорту (КВТ).
Основна мета ЄЕК — погоджувати, гармонізувати політику і практичні дії країн-членів з метою сприяння розвитку торгових зв'язків і руху капіталовкладень, інтеграції транспортних мереж і підвищення ефективності заходів з охорони навколишнього середовища. Комісія провадить діяльність за такими основними напрямами; охорона навколишнього середовища, транспорт, спрощення процедур міжнародної торгівлі, статистика та економічний аналіз. Приблизно половину обсягу завдань Комісії виконує КВТ.
Як консультативний орган КВТ:
• запитує й узагальнює думки міжнародних транспортних організацій, організовує співпрацю на погоджених умовах;
• координує діяльність різних видів міжнародного внутрішнього транспорту і розробляє рекомендації у цьому напрямі;
• дає рекомендації, які можуть сприяти усуненню дискримінаційних заходів і зайвих обмежень у сфері європейського внутрішнього міжнародного транспорту;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транспортні перевезення“ на сторінці 2. Приємного читання.
