Лікувально-оздоровчий туризм

Міжнародний туризм і сфера послуг

Найвідоміший серед численних курортів Австрії — бальнеологічний курорт Бадгастайн — знаходиться на півдні федеральної провінції Зальцбург, у долині ріки Гастайн, Він створений на базі 17 гарячих радонових джерел із температурою + 44,3 °С. Бадгастайн почав швидко розвиватися з 1828 р. і до середини XX ст. став всесвітньо відомим. Потік туристів у Бадгастайн помітно зріс. Тут створені всі умови для відпочинку та лі* кування. За порадою лікаря можна пройти курс лікування в радонових цілющих штольнях гори Радхаусберг, що допомагають при захворюваннях нервової, серцево-судинної, бронхо-легеневої системи, опорно-рухового апарату, гормональних порушеннях. Як свідчить медична статистика, 70% хворих після відвідування Бадгастайна відчувають поліпшення стану здоров'я, тому курорт, попри високі ціни, завжди заповнений більш ніж на 80%.

У цьому ж районі розташований ще один бальнеокліматичний курорт із гарячими джерелами — Бад-Хофгастайн. Він відомий і як гірський спортивний центр.

Відомим курортом Австрії є Бад-Халь — чарівне містечко, розташоване між Віднем і Зальцбургом у мальовничому районі Альп. Лікування хронічних запальних і дегенеративних ревматичних захворювань, жіночих хвороб засноване на використанні йодистої ропи з природних джерел.

Всесвітньо відомим курортним містом є Баден, розташований у східній околиці Віденського лісу. Свою репутацію як оздоровчий курорт він отримав завдяки 14 гарячим джерелам (+ 36 °С).

Також варто назвати ще курорти Бад-Ішль, Бад-Блюмау і Бад-Дюррк-берг.

Окрім бальнеологічних і кліматичних курортів, в Австрії розвивається приозерний лікувально-оздоровчий туризм. Щорічно озера Аттерзе, Мон-дзе, Топліцзе, Грюндлзе, Каммерзе відвідують близько 1 млн туристів. Загалом понад 20 % усіх туристських прибуттів в Австрію здійснюються з лікувальними цілями.

Швейцарія трохи поступається Німеччині й Австрії за кількістю курортів, але як регіон лікувально-оздоровчого туризму вона є не менш популярною. Правда, курортне обслуговування в цій країні доступне лише заможним клієнтам.

Заслуженою славою у швейцарців і гостей з-за кордону користуються бальнеологічні здравниці Баден, Бад-Рагац і гірські кліматичні курорти Ароза, Давос, Сангп-Моріц, Церматт та ін. Швейцарія однією з перших почала практикувати лікування травами. Тут розташований потужний фітотерапевтичний центр Кран-Монтана. Трав'яні відвари та настої допомагають активізувати захисні функції організму, позбутися зайвої маси, уповільнити старіння. У фітотерапевтичному центрі успішно лікують дерматоз, порушення обміну речовин, діабет, захворювання суглобів, розлади нервової системи.

Франція. У цій країні функціонують декілька всесвітньо відомих курортів. Енген — термальний курорт, розташований за 15 км від Парижа. Його води використовують із 1779 р. Курорт славиться мінеральним джерелом із найбільшим серед усіх джерел Франції вмістом сірки. Лікують захворювання дихальних шляхів. Віші — всесвітньо відомий курорт, розташований у центральному районі Франції, за 3,5 год. їзди від Парижа. Має 15 джерел, з них 6 — з питними мінеральними водами з температорою від + 16 до + 75 °С. На курорті лікують захворювання опорно-рухового апарату. Евіан — курорт із мінеральними джерелами на березі озера Ле-ман (Женевське озеро). Мірамар — курорт у Бретані, який пропонує курс таласотерапії. Порнік — невеликий курорт на Атлантичному узбережжі Франції — також пропонує курс таласотерапії.

Менш відомі такі курорти, як Дакс, Котре, Баньєр-бе-Бігор, Ваньєр-де-Люшон, Акс-ле-Терм, розташовані у Піренеях неподалік від Лурда. Там само в Піренеях, але в Центральному гірському масиві, знаходяться курорти Ла-Бурбуль і Мон-Дор. У самому Лурді б'ють чудотворні мінеральні джерела, тому сюди приїжджають прочани з усього світу.

Південна Європа на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена в основному Італією. її бальнеологічні курорти зосереджені на північному сході країни, в області Емілья-Романья і на острові Іскья, багатому не тільки термальними водами, а й лікувальними грязями. Найбільш відомі італійські бальнеологічні курорти розташовані на Адріатичному узбережжі, в провінції Равенна. Найпопулярнішим в Європі курортом є Монтекатіні Терме, заснований ще 1345 р. Він розташований за 50 км від Флоренції в Тоскані. На острові Іскья — курорті, що працює під гаслом "краса і здоров'я", — є близько 70 діючих термальних джерел. За 35 км від Верони розташоване курортне містечко Сірміоне, відоме своїми сірчаними джерелами, що б'ють із дна озера при температурі води + вР°С.

Іспанія, Португалія, Греція приваблюють туристів своїми кліматичними приморськими курортами, які більше відомі як зони відпочинку і розваг. Спеціалізованих лікувальних курортів у цих країнах небагато.

В Іспанії найбільш знаменитою є водолікарня Бенасаль, джерела цілющих вод Монтанехос на Коста дель Ассар і термальні джерела у Валенсії, на базі яких функціонують курорти Кофренсе і Чулілья.

У Греції найбільш популярними є бальнеологічні курорти Камена Вор ла,Іпаті біля Ламії і Пластістомон, розташовані на східному узбережжі Центральної Греції. На захід від Афін функціонує бальнеологічний курорт Лутракіон. На півострові Пелопоннес є кілька бальнеологічних курортів; Калабрія, Метана, Мілон. На острові Евбея в Егейському морі розташований бальнеологічний курорт Едіпсос. Усі лікувально-оздоровчі курорти Греції переважно використовуються для внутрішнього туризму.

У Португалії найбільш відомі два лікувальних курорти: Албуфера і Педраш-Салгадаш.

Албуфера — приморський кліматолікувальний курорт, розташований на березі Атлантичного океану. Його основним природним лікувальним фактором є сухий субтропічний клімат середземноморського типу. На цьому курорті лікують хронічні пієлонефрит і цистит.

Педраш-Салгадаш — бальнеолікувальний курорт, розташований на північний схід від м. Порту в горах Сьєрра-да-Пардела. Основним природним лікувальним фактором є субтермальні (близько + 20 °С) гідрокарбо-натні натрієві води мінеральних джерел, які використовуються для питного лікування хронічного пієлонефриту, хронічного циститу, сечокам'яної хвороби і сечокам'яного діатезу.

У Північній Європі лікувально-оздоровчий туризм розвинений недостатньо. Виділяють приморські кліматичні курорти Данії (Снеккерстен, Богенсе,Ассенс, Скагеррах, Тістед, Ренне, Кексе) і Нідерландів (Катвеикан-Зі, Терсхеллінг, Вліланд, Валкенбург, Фліссенген іДомбург), приморські курорти Норвегії (Лаврик, Баллестран, Лейкангер), її приозерні курорти (Ліллехаммер, Хамар), а також курорти Фінляндії (Лаппенранта, Ла-урітсала, Іматра на березі озера Сайма) і Швеції (Сарна, Селен, Мура, Ретвік, Лександ), проте всі вони мають переважно внутрішнє значення.

Наступний розділ:

Америка

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікувально-оздоровчий туризм“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. ТУРИЗМ ЯК БАГАТОГРАННЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Мотиви і цілі подорожей

  • Внутрішній туризм

  • Діловий туризм

  • Масовий та елітарний туризм

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Становлення туристичного бізнесу

  • Туризм як галузь індустрії

  • Розділ 3. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Фактори розвитку міжнародного туризму

  • Соціодемографічні зміни

  • Значення міжнародного туризму

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

  • Основні міжнародні туристичні організації

  • Розділ 5. РИНОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму

  • Південна Азія

  • Методи вивчення туристичного попиту

  • Некаузальні моделі

  • Сегментація попиту на послуги туризму

  • Вік

  • Сучасні тенденції туристичного попиту

  • Розділ 6. ГЕОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ

  • Географія світових туристських потоків

  • Туризм із метою відпочинку і розваг

  • Америка

  • Азійсько-Тихоокеанський регіон

  • Спортивний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Діловий туризм

  • Конгресово-виставковий туризм

  • Інсентив-туризм

  • Лікувально-оздоровчий туризм
  • Америка

  • Релігійний туризм

  • Центри християнського паломництва

  • Центри паломництва мусульман

  • Екскурсійний туризм релігійної тематики

  • Розділ 7. ІНДУСТРІЯ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Особливості туріндустрії

  • Туристичний кругообіг

  • Транспортні перевезення

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Водний транспорт

  • Повітряний транспорт

  • Заклади розміщення туристів

  • Підприємства харчування

  • Розрізняють кілька видів кафе

  • Кейтеринг

  • Інформаційно-екскурсійне обслуговування

  • Методика інформаційно-екскурсійної роботи

  • Анімаційні послуги

  • Дозвілля в туристичних комплексах і готелях

  • Музеї як центри організації дозвілля

  • Організація дозвілля у парках

  • Туроператори і турагенти

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму

  • Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах

  • Угорщина

  • Сертифікація і стандартизація

  • Ліцензування як форма державного регулювання туризму

  • Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності

  • Туристична політика держав

  • Правова основа туристичного бізнесу в різних країнах

  • Професійні туристичні об'єднання

  • Розділ 9. ТУРИСТИЧНІ ФОРМАЛЬНОСТІ

  • Поліцейські формальності

  • Паспортні формальності

  • Візові формальності

  • Шенгенська віза

  • Митні формальності та валютний контроль

  • Медико-санітарні формальності

  • Формальності безпеки

  • Страхування

  • Медичне страхування туристів

  • Майнове страхування

  • Розділ 10. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

  • Принципи класифікації туристичних ресурсів

  • Природно-кліматичні туристичні ресурси

  • Історико-культурні туристичні ресурси

  • Соціально-економічні туристичні ресурси

  • Розділ 11. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Концепція статистики міжнародного туризму

  • Основні статистичні одиниці туризму

  • Статистика туристських потоків

  • Статистика туристичних доходів і витрат

  • Доходи від міжнародного туризму

  • Організація і методи статистичного обліку

  • Розділ 12. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Обмежувальні фактори

  • Туристичний продукт

  • Туристичне споживання

  • Туристичні експорт та імпорт

  • Коефіцієнт доходу від туризму

  • Розділ 13. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Особливості менеджменту в туризмі

  • Франшиза (франчайзинг) в готельній справі

  • Структура, напрями й види менеджменту

  • Функції менеджменту

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища в туризмі

  • SWOT-аналіз у туризмі

  • Розділ 14. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Підстави застосування маркетингу в туризмі

  • Елементи та основні інструменти

  • Територіальний маркетинг

  • Аналіз ринку міжнародного туризму

  • Збутові території

  • Мотиваційні, психологічні критерії

  • Маркетингове планування

  • Розробка нового туристичного продукту

  • Структура послуг

  • Ціни на туристичні послуги

  • Рівень і динаміка конкурентних цін

  • Просування туристичного продукту на ринку

  • Вибір каналів просування і рекламоносіїв

  • Зв'язки з громадськістю

  • Розподіл і збут турпродукту

  • Внутрішній маркетинг

  • Розділ 15. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання

  • Сучасний стан системи "Amadeus"

  • Нові можливості системи "Galileo"

  • Інтеграція глобальних дистриб'юторських систем в Інтернеті

  • Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті

  • Структура та властивості туристичних сайтів

  • Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ