Симбіоз серед рослин

Товарознавство продовольчих товарів

Для чого рослинам такі оранжереї? Так вони краще пристосовуються до несприятливих умов середовища, але, насамперед, повітряні камери у печіночника збільшують доступ повітря до хлорофілоносних клітин, а це підвищує активність фотосинтезу.

Принцип оранжереї знайшов значне поширення в симбіозі. У такий спосіб зараз функціонує понад 20 тис. видів рослин, які дістали назви лишайників. Ще приблизно 100 років тому лишайники були загадкою для науки. Тільки у 1867 р. цю загадку вперше розкрив ботанік С. Швендер. Виявилось, що лишайник - по суті поєднання двох цілком протилежних організмів: водорості і гриба.

У високоорганізованих лишайників слань побудована досить оригінально. Зовні вона вкрита грубим шаром зрослих між собою гіфів гриба. Це своєрідне склепіння оранжереї, під яким містяться хлорофілоносні клітини водорості. Таким чином, водорость функціонує під захистом гриба. Тому вона живе у безводному середовищі - там, де росте лишайник: на корі дерев, на каменях чи на поверхні ґрунту. Поміж клітинами водорості проходять тонкі нитки клітин гриба. Гриб користується органікою, яку створюють у процесі фотосинтезу клітини водорості, а за це зберігає її від висихання в невластивих умовах існування.

На перший погляд,- це чудовий приклад взаємодопомоги між двома крихітними організмами, які зуміли побороти конкуренцію більш високоорганізованих рослин і вижили там, де жодна інша рослина існувати б не змогла. Проте симбіоз водорості з грибом виглядає зовсім інакше. Гриб паразитує на клітинах водорості в складі організму лишайника. Однак цей паразитизм настільки суворо зумовлений, що гриб ніколи не винищить всі клітини водорості

Регулюється цей процес дуже просто. Як тільки живлення гриба наближається до критичного, то розвиток його уповільнюється. З активним ростом водорості починається новий етап росту гриба. Водорості ж вибирати не доводиться: вона з усіх боків обплутана грибом. Тому оранжерея для неї є одночасно і кліткою.

Слід відмітити, що в процесі еволюції взаємовідносини між грибом і водоростю в складі лишайника набули дуже строгої специфічної форми. їх не можна розглядати, як просте живлення гриба за рахунок водорості. Це єдиний організм, життєва форма якого в природі не повторюється ні в грибів, ні у водоростей.

Гриб у складі лишайника веде себе дуже своєрідно. Адже ніде в природі ці гриби не існують самостійно. Тривалий процес еволюції виробив у них нові властивості, які не зустрічаються у звичайних грибів. Наприклад, у лишайникового гриба є так звані охоплюючі гіфи (нитки клітин), якими він швидко оплутує клітини водорості. Розвиток цих гіфів добре помітний у молодих лишайників, слань яких має незначну кількість клітин водоростей. Після оплутування їх охоплюючі гіфи створюють короткі клітини-причепки, які починають експлуатувати здобич.

Пізніше лишайниковий гриб створює ще один тип клітин - рухаючі гіфи. Вони утворюються в зоні діяльності водоростей і служать для перенесення останніх в місця розростання лишайника, де клітин водоростей немає. Таким чином, гриб діє досить цілеспрямовано: він не просто експлуатує водорость, а всіляко "турбується" про її розвиток і стан. Вченим вдалось частково виділити деякі види грибів із складу лишайників. Виявилось, що позбавлені своїх природних спів-жителів, гриби ростуть дуже повільно. Вони перестають бути схожими на гриб самого лишайника. Отже, утримувати їх в такому стані можна лише на живильних розчинах. Це гриби-споживачі і самостійно розвиватись вони не можуть.

Інша справа, клітини водорості в складі лишайника. Якщо тривалий період слань лишайника тримати у воді, то гриби розбухають, ослизнюються і навіть руйнуються. У деяких випадках з такого зруйнованого лишайника вивільнюються клітини водорості. Після цього вони можуть існувати цілком самостійно. Встановлено, що переважна більшість видів лишайників, майже половина, має в своєму складі одну водорость - требуксію. Вона надзвичайно невибаглива, може розвиватись при найменшому освітленні та переносити різкі перепади температур. А саме ці властивості необхідні, щоб вижити в оранжереї, яку створив для неї гриб. Крім требуксії, в складі лишайників можуть зустрічатись ще близько 30 родів водоростей з різних систематичних відділів. Цікаво, що більшість з них може існувати окремо, тоді як требуксія й деякі інші - лише у складі лишайників.

Співжиття гриба і водорості все ж взаємовигідне для обох організмів. Гриб зміг існувати на субстраті, де могло не бути органіки. Водорость стала витримувати тривалий період посухи, різке підвищення чи зниження температури. Ось яким важливим досягненням для рослин виявився симбіоз по принципу оранжереї. Мабуть, одним з найновіших результатів, що його отримали вчені при вивченні лишайників, було те, що водорость теж паразитує на клітинах гриба. Адже воду, мінеральні солі та деякі азотні сполуки вона одержує тільки від свого господаря. От і виходить, що обидва організми мають користь з цього спільного життя, а деякі з них (зокрема всі види грибів та деякі види водоростей) навіть не існують в природі інакше, як у складі лишайників.

Є ще одна важлива властивість у цих природних рослин-оранжерей Лишайники - надійний індикатор ступеня забрудненості повітря. Лишайники в лісі ростуть на корі дерев, гілках, камінні і просто на поверхні ґрунту. Дехто вважає їх паразитуючими рослинами. Але це невірно: лишайники використовують поверхню інших рослин лише як субстрат. Щоправда, вони оселюються на корі хворих і старих дерев. Отже, у лісі лишайники можуть бути індикаторами стану рослин (переважно дерев). Однак у всіх випадках лишайників у лісі багато, бо це типові для них місцезростання. Є вони на болотах, серед скель, в степах і навіть у пустелях. Високогір'я завжди багаті на лишайники. Там, а також у тундрі вони створюють на камінні особливі зарості. їх називають лишайниковими пустотами чи навіть лишайниковими пустелями. Каміння, поросле лишайниками, має надзвичайно своєрідний вигляд.

Лишайники надзвичайно чутливі до стану забруднення повітря. Найбільш стійкі серед них так звані накипні лишайники, які можуть існувати в деяких парках чи на стінах старих будов у вигляді тоненької кірочки сірого, чорного чи жовтого кольору. Але типові лісові лишайники не знайти у містах чи біля транспортних шляхів.

Особливо шкідливі для лишайників двоокис сірки, окиси азоту та вуглецю, сполуки фтору тощо. Там, де концентрація двоокису сірки становить понад 0,3 мг/м3, лишайники не ростуть взагалі. При наявності двоокису сірки менше 0,05 мг/м3 на стовбурах дерев зустрічаються різноманітні види лишайників. У такий спосіб можна досить точно оцінювати ступінь забруднення повітря шкідливими мікродомішками.

Наступний розділ:

Явище алелопатії

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Симбіоз серед рослин“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Світ водоростей

  • Незвичайні рослини

  • Рослини-хижаки

  • Рослини-паразити

  • Рослини-напівпаразити

  • Рослини-верхолази

  • Симбіоз серед рослин
  • Явище алелопатії

  • Гіганти і карлики рослинного світу

  • Трави

  • Рослинні метаморфози

  • Космополіти і ендеміки

  • "Оленячиймох", або ягель

  • Аконіти

  • Цілющі рослини

  • Реліктові рослини

  • Найбагатші медоноси

  • Плоди екзотичних рослин

  • Хлібини на дереві

  • "Мавп'ячий хліб"

  • Королева пальм

  • "Дині" на дереві

  • Авокадо

  • Кофейне дерево

  • Шоколадне дерево

  • Цукеркове дерево

  • Маніок

  • Рослини луків і боліт

  • Багно звичайне

  • Бобівник трилистий

  • Вербозілля лучне

  • Вовче тіло болотне

  • Гірчак перцевий, водяний перець

  • Дягель лікарський

  • Жовтець повзучий

  • Зірочник злаковидний

  • Китник лучний

  • Коронарія зозуляча, зозулин цвіт

  • Образки болотні

  • Осот городній

  • Пижмо звичайне

  • Плетуха звичайна

  • Розхідник звичайний

  • Слабникводяний

  • Теліптерис болотяний

  • Чемериця Лобелієва

  • Степові рослини

  • Айстра заміщуюча

  • Безсмертки однорічні

  • Вероніка австрійська

  • Воловик гмеліна

  • В 'язіль барвистий

  • Гіацинтик блідий

  • Горицвіт весняний

  • Грудниця волохата

  • Дивина фіолетова

  • Житняк гребінчастий

  • Залізняк колючий

  • Люцерна румунська

  • Незабудка дрібноцвіта

  • Півники низенькі

  • Подорожник степовий

  • Рястка фішерова

  • Сокирки волотисті

  • Таволга звіробоєлиста

  • Холодок багатолистий