Особливо цінним продуктом, що його одержують з маніока, є тапі-ока, яку виготовляють, просіюючи дрібнозернисте маніокове борошно на гарячу плитку, внаслідок чого утворюються грудочки. Тапіока йде на виготовлення вищих сортів кексу та інших кондитерських виробів, а також дієтичних продуктів.
Світовими продуцентами тапіоки є Бразілія та Індонезія. На заводах Сінгапура в тапіоку переробляється весь крохмаль, що вивозиться з Малайського архіпелагу. Продукти, одержані з маніоки, експортують в Англію, Францію, Нідерланди, Бельгію, ФРН, НДР та інші країни.
У маніока солодкого зовсім відсутній отруйний глюкозид. Можливо, цей вид є наслідком тривалої селекції маніока їстівного. Поширений він у південній Бразілії, північній Африці і Парагваї. Вживають його з цукром і медом.
Ці два види маніока у природному стані невідомі. Походження їх пов'язують з найменш вологими басейну Амазонки в Бразілії. Припускають, що звідси культура цієї рослини поширилась по всій тропічній Америці, а після експедиції Колумба португальці занесли її в південно-східну частину Азії і тропічну Африку. Зараз маніок є пантропіч-ною рослиною.
У Мексіці ареал маніока досягає 20° північної широти, далі його північна межа проходить між Флорідою та Великими Антільськими островами. На заході Африки межа маніока їстівного підіймається до островів Зеленого Мису та Сенегалу, далі спускається до низовин Нігеру, північного басейну Конго і верхів'я Голубого Нілу, звідки стрімко спускається на південь.
В Азії культура маніока характерна для Індії. У Південній півкулі маніок доходить до півдня Перу, звідки підіймається до 30° північної широти. Маніок не росте в Австралії. У зв'язку з великим ареалом і відповідною еколого-географічною диференціацією маніок їстівний має від 75 до 100 сортів.
Крім крохмаленосних видів маніока певне значення має також маніок Глазіова, або цеара каучук. Це невеличке дерево, що зростає на сухих кам'янистих ґрунтах пустельних районів південної Бразілії, досягає 12-15 м заввишки. Зараз його вирощують на острові Шрі-Ланка, в Індії та деяких інших тропічних країнах. Починаючи з 5-річного віку шляхом підсочування одержують високої якості латекс, а потім каучук. Олія, яку виготовляють з ядер насіння, не висихає, її використовують при виробництві мила.
За наших кліматичних умов корені маніока вимерзають, незважаючи навіть на м'які зими вологих субтропіків. Проте деякі спеціалісти припускають, що швидкостиглі 5-місячні сорти маніока солодкого можуть з успіхом вирощуватись у Середній Азії, оскільки маніок дуже посухостійка рослина
Рослини луків і боліт
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маніок“ на сторінці 2. Приємного читання.
