Важливою проблемою для більшості галузей харчової промисловості вважають раціональне використання сировинних ресурсів. Це значною мірою стосується і рибної промисловості в напрямі створення ефективних, доступних ресурсозберігаючих технологій харчових продуктів, цінних біологічно активних речовин, різноманітних добавок і композицій внаслідок комплексної переробки гідробіонтів, які мало використовуються. Прикладом можуть бути запропоновані технології переробки відходів від розбирання риби і некондиційних продуктів, перспективних об'єктів лову з великим біопотенціалом (рачок-бокоплав, гаммарус, водорості).
Досить вагомі дослідження спрямовані на раціональне використання вторинних продуктів розбирання океанічних і прісноводних риб та різноманітних нерибних морепродуктів [1].
Шкіра риб як сировина для колагену.
Запропоноване ефективне виділення зі шкір риб основного білка сполучної тканини – колагену і полісахариду – гіалуронової кислоти. Процес виділення гіалуронової кислоти прісноводних риб пропонують здійснювати таким чином: спочатку проводять відмокання шкір для видалення забруднень і водорозчинних білків, потім видаляють луску і прирізи м'яса, подрібнюють сировину до розміру 10 мм, екстрагують водою за температури 45-50 °С протягом 30-45 хв., виділяють водну фазу шляхом фільтрування, потім осаджують екстракт 95%-ним етиловим спиртом у співвідношенні вода:спирт = 1:1,5. Оптимальну кількість спирту визначають за величиною в'язкості з температурою 20 °С [2].
За результатами експериментальних досліджень хімічного складу, органолептичних і санітарно-безпечних показників дослідних зразків натуральних структуроутворювачів зі шкіри риб встановлений термін зберігання отриманих структуроутворювачів. Автори стверджують, що структуроутворювачі зі шкіри риб мають високі якісні показники [3].
Порівняно фізико-хімічні властивості й біологічну цінність структуроутворювачів зі шкіри риб – щуки Волго-Каспійського басейну і в'єтнамського пангасиуса. Встановлено, що структуроутворювач зі шкіри риб має досить високі фізико-хімічні показники і є білковим продуктом. Отримані структуроутворювачі рекомендують використовувати для виготовлення формованих матеріалів, освітлення вина і напоїв [4].
Науково обгрунтовано використання шкіри щуки Волго-Каспійського басейну і в'єтнамського пангасиуса в якості колагенвмісної сировини для виробництва структуроутворювача. Виявлено вплив аналіту електрохімічно активованого розчину на зниження загального мікробіального обсіменіння під час ополіскування шкіри риб до екстракції. Встановлена можливість використання запропонованого аналіту розчину в процесі екстракції колагену зі шкіри риб і обгрунтовані раціональні параметри дворазової екстракції.
Важливою властивістю є піноутворююча здатність, стійкість пінистого шару під час збивання екстракту; обґрунтований раціональний режим сушки екстракту у спіненому стані конвективним способом. Визначені цінні властивості структуроутворювача зі шкіри риб: понижена температура плавлення і розчинення у холодній воді без попереднього набухання, порівняно з желатином тваринного походження [5].
Під час глибокої переробки рибної сировини спостерігається відносно високий вихід колагенвмісних відходів (38-58%, залежно від видового складу сировини), що дозволяє використовувати їх у виробництві природних структуроутворювачів. Вагоме місце посідає дослідження якості клейових бульйонів, отриманих із різних колагенвмісних відходів риб (шкіра, кістки). Необхідна порівняльна оцінка структуроутворювачів, отриманих після висушування клейових бульйонів. За результатами досліджень встановлено, що особливості виду колагенвмісної рибної сировини обумовлюють ряд специфічних властивостей колагену [6].
Важливим спрямуванням можна вважати дослідження можливості використання специфічних ферментів під час виділення з вторинних продуктів розбирання риб колагену. Методику отримання колагенового матеріалу розробляли на шкірі товстолобика. Також вивчали умови біомодифікацій колагену під дією ферментного препарату протеолітичної дії – панкреатину. Ферментний препарат використовували у вигляді розчинів з дозуванням 0,1-1,0 одиниць ПА/г білка до маси субстрату з постійним рівнем решту чинників: температура 37±1 °С, тривалість – 2 год., гідромодуль –1:3 [7].
Колаген, виділений зі шкіри лосося, піддавали гідролізу з використанням алкалази та папаїну і розділенню на фракції в декілька етапів. Отримані колагенові пептиди характеризувалися високим вмістом білка (91,20±1,03%) і невеликою молекулярною масою. Розділення пептидів проводили методом зворотно-фазної високоефективної рідинної хроматографії. Для дослідження відібрано 11 основних фракцій і проведено визначення інгібіруючої активності відносно ангіотензин 1-перетворюючого ферменту. Фракції 5 і 7, що проявляли більш високу інгібіруючу активність, піддавали аналізу методом масспектрометрії з метою ідентифікації пептидів з інгібіруючою активністю. Загалом було встановлено 11 пептидних послідовностей [8].
Колаген і желатин з побічної сировини, В числі побічних продуктів переробки риб вагому частку займає шкіра, луска, плавальний міхур тощо. Вони можуть бути важливим джерелом колагену і желатину, які широко використовуються для виготовлення багатьох страв. Вченими різних країн проводяться дослідження впливу багатьох чинників на вихід і фізико-хімічні властивості желатину із шкіри відповідних риб. Прикладом може бути кислотний обробіток сировини.
Вміст білка у продукті під час обробки сировини оцтовою, лимонною і соляною кислотами склав 13,50-20,55, 10,52-20,01 і 4,32 – 20,68% відповідно. Авторами встановлено, що максимальний вихід білка і вміст оксипроліну не залежали від виду використаної кислоти, тоді як в'язкість отриманого желатину була різною. За допомогою гельового електрофорезу встановлено, що вилучений желатин складається, переважно, із α- і β-ланцюгів, і що желатин з таким складом має кращі характеристики в'язкості [9].
Для переробки рибної шкіри в желатин у промислових масштабах оптимізовано процес, завдяки якому вміст гідроксипроліну та співвідношення гідроксипролін/білок у зразку склали 1,7 і 6,5% відповідно. Концентрація білка досягла 26%. Вміст гідроксипроліну, який необхідний для забезпечення найбільшого співвідношення гідроксипролін/білок, складає 10,9%. Найбільша ступінь вилучення білка і желатину склала 78,1 і 98,8% відповідно. За допомогою методики поверхні відгуку встановлені оптимальні умови екстракції: проведення процесу в 0,1 н соляній кислоті, температура 50 °С, тривалість попереднього кислотного обробітку – 45 хв., співвідношення вода/ шкіра – 4:1 за об'ємом. Передбачені для цих умов міцність гелю і ступінь вилучення склали 630 г і 80,8% відповідно [10].
За даними [11], желатин, отриманий зі шкіри риб, характеризується високими фізико-хімічними і органолептичними показниками, має високу молекулярну масу – близько 100 кДа. Встановлена математична залежність ступеня набухання желатину у воді за температури 20 °С; гранична ступінь набухання желатину, виробленого зі шкіри щуки і окуня, склала 978,11 і 964,32% відповідно. Водночас дослідний желатин має понижену температуру плавлення, порівняно з желатином ссавців.
Проведена серія досліджень щодо виготовлення желатину з луски і плавального міхура ставкових риб з використанням ферментних препаратів.
Визначені хімічні, фізико-хімічні та структурні показники желатину, отриманого зі шкіри гігантського кальмару з виходом 7,5% на основі вологої маси. В желатині міститься 89% білка, а амінокислотний профіль подібний до профілю внутрішньо тканинного колагену. За допомогою методу диференціальної скануючої калориметрії було встановлено, що желатин є слабким термозворотним гелем. Метод скануючої електронної мікроскопії виявив пористі компоненти в структурі желатину, що узгоджується з отриманими значеннями в'язкості й вологоутримуючої здатності [12].
Вивчено масовий вихід продуктів розбирання ставкових риб. Показано, що внаслідок цього формується значна маса луски, яка для різних видів риб коливається в межах від 2,6 до 5,8% загальної маси тіла, складаючи у коропа – 5,8%; карася – 5,2%; товстолобика – 2,6% і білого амура – 4,3%. Вивчений хімічний і фракційний склад білків луски і зазначений значний вміст колагену. Показана економічна доцільність використання луски в якості сировини для отримання желатину [13].
Вихід колагенів із луски кобії, переведених у розчинний стан кислотним і ферментативним обробітком, складав 35,5 і 12,3% відповідно. Встановлено, що отримані колагени належать до типу І і не містять SS-зв'язків. Вивчено склад амінокислотних залишків у пептидах і їх послідовність. Температура денатурації продуктів кислотного і ферментативного гідролізу, що визначалась віскозиметричним методом, складала 34,62 і 33,97 °С відповідно. Температура склування 38,17 і 36,03 °С відповідно, з визначенням методом диференціальної скануючої колориметрії. Обидва види; колагенів були розчинні у кислому середовищі й за концентрації кухонної солі нижче 2% [14].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів“ на сторінці 1. Приємного читання.
