ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ

Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів


Пошуки можливостей раціонального використаний рибних і морепродуктів для отримання повноцінної продукції


Науковцями різних країн ведуться пошуки недовикористаної та побічної сировини для виготовлення цінної продукції підвищеної харчової й біологічної цінності. Важливим резервом можна вважати ряд родин і видів океанічних риб.

Технохімічна характеристика маловикористовуваних риб і морепродуктів

Вивчені технохімічні показники резервних для промислових риб Північної Атлантики риби родин Морові, Налимові, Скорпенові, Удильщикові. Конгерові, Брамові, Волосохвостові, Макрурусові, ряд хрящових риб (скати, акули, химерові). Важливими є дані про хімічний склад, біохімічні властивості риб різних вікових груп і стадій їх фізіологічного розвитку з урахуванням сезону вилову, а також показників безпечності нетрадиційних для промислу риб. Зазначають такі характерні особливості риб, які мають значення для забезпечення комплексної безвідходної переробки сировини: маса печінки у мольви і биркеланга, удильщика і макруруса складає в середньому від 4 до 8,5% (максимальна величина – 16,2%) із вмістом жиру 51-67. Маса печінки європейської химери – 16-22%, наявність жиру в ній досягає 90,2%. Найбільший вміст вітаміну А встановлено в печінці макруруса окка і печінки самців окуня синьоротого (25-29 мг/100 г); найбільший вміст вітаміну Е в печінці макруруса окка, європейської химери і самців синьоротого окуня (28-35 мг / 100 г) [1].

Виконані технохімічні дослідження видів глибоководних акул Північної Атлантики на різних етапах їх життєвого циклу з урахуванням сезону і району вилову. Авторами представлені дані розмірно- масового і хімічного складу дослідних акул.

Встановлені деякі особливості в хімічному складі частин тіла, зокрема підвищений вміст карбаміду (сечовини) – 1,7-2,3%, високий вміст білків строми і солерозчинних білків, незначний вміст жиру. В силу цих особливостей м'ясо акул має гіркувато-кислий присмак, неприємний аміачний запах і жорсткувату консистенцію. Проте використання спеціально розроблених технологічних прийомів забезпечує можливість отримання з акул якісної продукції, у тому числі делікатесно [2].

Відомо, що риба є важливим джерелом біологічно цінного білка. Морська риба містить значну кількість йоду, w-3 жирних кислот і вітаміну D. Водночас наголошується на тому, що риба і вироби з неї містять 14 алергенів, які повинні наводитися на упаковці харчових продуктів [3].

На основі проведених досліджень зроблений висновок про те, що використання шкіри лососевих риб в посічених виробах у підприємствах ресторанного господарства можливе і не суперечить показникам безпечності. Кулінарні вироби з рибних посічених фаршів за винятком шкіри мають високу харчову і біологічну цінність [4].

Розглянуті проблеми розведення і вирощування живої товарної риби. Викладені деякі шляхи її мобільного комплексного використання у виробництві інноваційних продуктів харчування [5].

Підвищується актуальність дослідження товарних властивостей водної сировини внутрішніх водойм. Вивчені розмірно-масові характеристики, хімічний склад, коефіцієнти обводнення і дозрівання, коефіцієнт харчового насичення, енергетична цінність м'язової тканини червонопірки і карася сріблястого. Дослідження показали цінність цієї рибної сировини, яка не знайшла досі широкого використання в рибопереробній промисловості Астраханського регіону. Показано, що сировина може бути скерована для виробництва пастоподібної продукції з покращеними функціональними властивостями [6].

Представлені результати досліджень амінокислотного складу м'язової тканини риб, які виловлюють на півдні Росії: пеленгас; товстолобики: білий, пістрявий, гібридний; білий амур. Встановлено, що кількісний вміст незамінних амінокислот, як сумарно, так і окремо взятих, розрізняється залежно від виду риби, і коливається від 44,1 до 46,8 г на 100 г білка. Скор усіх незамінних амінокислот вище 100%, лімітованих амінокислот не виявлено [7].

Подана характеристика масового складу основних риб, що вирощуються в Україні: коропа, товстолобика, білого амура. Вивчені співвідношення частин тіла, вихід філе, нехарчових відходів при розбиранні, хімічний склад м'яса, білково-водний (БВК) і білково-водно-жировий коефіцієнти (БВЖК), а також водоутримувальна здатність (ВУЗ) м'язової тканини цих видів риб. Визначено, що при середній масі лускатого коропа 1293,5 г вихід філе складає близько 36,5% від маси риби, для строкатого товстолобика середньої маси 7593,3 г – 30,3%, а для білого амура середньої маси 2291,2 г – 40,1%, причому вихід філе прямо пропорційний масі риби. БВК коропа в середньому становить 0,231, строкатого товстолобика – 0,235, білого амура – 0,264, середнє значення БВЖК цих риб складає 0,219. БВК коливається в межах 0,18-0,27, що дозволяє використовувати цю сировину для всіх видів переробки при виробництві харчової продукції. Таким чином, дані про високий вміст білка (понад 16%), ВУЗ, оптимального значення БВК, дозволяють рекомендувати використання дослідних об'єктів для виробництва різних продуктів харчування, зокрема, фаршевих виробів [8].

На основі результатів визначення технохімічних показників різних тканин корбикули японської показана залежність компонентного складу м'яких тканин молюска від сезону вилову. Білки м'яких тканин молюска представлені більшою мірою водорозчинними, а ліпіди – поліненасиченими жирними кислотами. Цінність тканин підтверджує визначений склад і кількісний вміст амінокислот білків та концентрація мікро- і макроелементів м'яких тканин [9].

Вивчений якісний і кількісний склад мікроорганізмів корбикули японської. Було виділено 130 штамів бактерій. Загальна чисельність асоційованих бактерій складає 9,4х105±3,4х105 КУО/г. Мікробне співтовариство молюска включало грам-від'ємні та грам-позитивні форми бактерій, а також дріжджеподібні й плісняві гриби [10].

Вплив деяких чинників на хімічний склад і харчову цінність риб.

Дослідження, проведені з порівняльної технохімічної характеристики ляща і судака двох заток показали, що лящ має різну харчову цінність; найбільш висока вона у ляща Віслінської затоки. Він ловиться крупнішим, вгодованішим і більш жирним та має м'ясо ніжніше, ніж лящ Куршської затоки. Порівнянням лящів обох популяцій із сезонністю виловів (весна і осінь) виявлено, що за вгодованістю осінні лящі вищі, ніж весняні. За жирністю м'язової тканини осінні й весняні лящі розрізняються мало (середня жирність м'яса 6%), але внутрішні органи восени більш багаті жиром (до 50% жиру від маси внутрішніх органів). Найнижчу харчову цінність має лящ літнього вилову. Внаслідок порівняння харчової цінності судака весняного вилову обоїх заток встановлено, що за технохімічною характеристикою різниці немає. Харчові й гастрономічні якості судака обох заток відмінні [11].

Досліджено сезонні зміни складу оселедців виду Etrumeus teres і півня морського, виловлених в Середземному морі. Зазначено значний вплив сезону на хімічний склад м'яса обох видів риб. Найвищий вміст білка спостерігається зимою, вміст ліпідів був максимальним восени. Основними жирними кислотами були пальмітинова, стеаринова, пальмітолеїнова, олеїнова і докозагексаєнова кислота. Загальний вміст поліненасичених жирних кислот в оселедцях взимку був максимальним, а в півня морського – весною [12].

Заслуговують на увагу дослідження хімічного складу і якості кижуча у процесі його технологічного обробітку. Автори узагальнили результати проведених в останні десятиліття досліджень кижуча в якості харчового продукту. Значну увагу приділено хімічному складу і поживній цінності риби. В першій частині роботи порівняно склад вирощуваної риби з дикими видами і впливу раціонів харчування на зміни ліпідного складу. В другій частині представлені результати досліджень змін хімічних компонентів кижуча, що проходять під час технологічного обробітку, і їх вплив на зміни поживності та органолептичні властивості. Особлива увага приділяється вивченню використання іноваційних технологічних методів для часткового попередження різних можливостей погіршення якості [13].

Запатентований спосіб покрашення кольору м'яса лосося. Він передбачає вирощування лосося на кормовому продукті, змішаному з каротиноїдним барвником. Каротиноїдний барвник включає астаксантин, фоєнікоксантин, кантаксантин і аденіксантин. Вміст астаксантину в кормі складає від 20 до 100 мг/кг, а фоенікоксантину – від 5 до 80 мг/кг. Винахід дозволяє вирощувати лосося, що має натуральний червонувато-оранжевий колір м'яса з додаванням доступного натурального барвника у корм [14].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Класифікація нерибних морепродуктів і риб. Родини і види риб

  • Риби морські

  • Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів

  • МЕХАНІЧНЕ КУЛІНАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Обробка лускатої риби

  • Обробка безлускатої та окремих видів риби

  • Обробка риби для фарширування

  • Обробка риби з хрящовим скелетом

  • Формування та панірування напівфабрикатів з риби

  • Напівфабрикати з рибної січеної натуральної та котлетної маси

  • Обробка і використання рибних харчових відходів

  • Характеристика молюсків

  • Характеристика голкошкірих та морських водоростей

  • ТЕПЛОВА КУЛІНАРНА ОБРОБКА ПРОДУКЦІЇ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Комбіновані способи теплової кулінарної обробки

  • Теплофізичні й технологічні принципи передавання тепла продукту

  • Нові способи теплової кулінарної обробки продуктів

  • Процеси, які відбуваються під час кулінарної обробки

  • ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ

  • Страви з вареної риби

  • Страви з припущеної риби

  • Тушковані рибні страви

  • Страви із запеченої риби

  • Страви зі смаженої риби

  • Страви зі січеної натуральної риби і котлетної маси

  • Страви з ракоподібних

  • Страви з молюсків

  • Страви з голкошкірих

  • Страви з морської капусти

  • Вимоги до якості та зберігання страв із риби та нерибних морепродуктів

  • ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ КУЛІНАРНОЇ ТА ІНШОЇ ПРОДУКЦІЇ ІЗ РИБИ І МОРЕПРОДУКТІВ
  • Раціональне використання побічної рибної і нерибної водної сировини у технології різних типів гідролізатів

  • Гелеутворюючі заливки, соуси, білкові концентрати, драглі, емульсійні та пастоподібні продукти

  • Удосконалення технології кулінарної продукції, напівфабрикатів і формованих виробів на основі раціонального використання сировини

  • Кулінарні вироби

  • Розширення асортименту рибних продуктів

  • Вдосконалення технології холодильної обробки і покращення збереженості риб і морепродуктів

  • Залежність між якістю та пакованиям і холодильним зберіганням рибних і морепродуктів

  • УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ РИБ І МОРЕПРОДУКТІВ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ, БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів

  • Удосконалення технології консервів і пресервів із гідробіонтів покращеної якості й безпечності

  • Новітні дослідження якості ікри, жирів риб і водоростей та продуктів їх переробки

  • Продукти переробки водоростей

  • Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів